Пошук веб-сторінки члена Асоціації

ЄДРПОУ: 
Пароль: 

Про Асоціацію Діяльність Новини Запитання до СРО Контакти Мапа сайту


Повернутися 

Додаток 1
до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку
1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"

коди
Дата (рік, місяць, число) 31 12 2017
Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ" за ЄДРПОУ 33153077
Територія Київ за КОАТУУ 8038200000
Організаційно-правова форма господарювання Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю за КОПФГ 240
Вид економічної діяльності за КВЕД 64.30
Середня кількість працівників¹ 6,00
Адреса, телефон 80000 Київ Червоноармiйська, 65; тел: 5026573
Складено (зробити позначку "v" у відповідній клітинці):
за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку
за міжнародними стандартами фінансової звітності V




Баланс підприємства станом на 31.12.2017

Актив:

Стаття Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду На дату переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи 1000 7,00 36,00 0,00
первісна вартість 1001 15,00 46,00 0,00
накопичена амортизація 1002 8,00 10,00 0,00
Незавершені капітальні інвестиції 1005 0,00 0,00 0,00
Основні засоби 1010 7,00 3,00 0,00
первісна вартість 1011 15,00 15,00 0,00
знос 1012 8,00 12,00 0,00
Інвестиційна нерухомість 1015 0,00 0,00 0,00
Первісна вартість інвестиційної нерухомості 1016 0,00 0,00 0,00
Знос інвестиційної нерухомості 1017 0,00 0,00 0,00
Довгострокові біологічні активи 1020 0,00 0,00 0,00
Первісна вартість довгострокових біологічних активів 1021 0,00 0,00 0,00
Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів 1022 0,00 0,00 0,00
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 1030 0,00 0,00 0,00
інші фінансові інвестиції 1035 36,00 95,00 0,00
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040 0,00 0,00 0,00
Відстрочені податкові активи 1045 0,00 0,00 0,00
Гудвіл 1050 0,00 0,00 0,00
Відстрочені аквізиційні витрати 1060 0,00 0,00 0,00
Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах 1065 0,00 0,00 0,00
Інші необоротні активи 1090 0,00 0,00 0,00
Усього за розділом I 1095 50,00 134,00 0,00
II. Оборотні активи
Запаси 1100 0,00 0,00 0,00
Виробничі запаси 1101 0,00 0,00 0,00
Незавершене виробництво 1102 0,00 0,00 0,00
Готова продукція 1103 0,00 0,00 0,00
Товари 1104 0,00 0,00 0,00
Поточні біологічні активи 1110 0,00 0,00 0,00
Депозити перестрахування 1115 0,00 0,00 0,00
Векселі одержані 1120 0,00 0,00 0,00
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 1125 61,00 62,00 0,00
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
за виданими авансами 1130 1,00 0,00 0,00
з бюджетом 1135 0,00 0,00 0,00
у тому числі з податку на прибуток 1136 0,00 0,00 0,00
з нарахованих доходів 1140 0,00 0,00 0,00
із внутрішніх розрахунків 1145 0,00 0,00 0,00
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 1,00 1,00 0,00
Поточні фінансові інвестиції 1160 7043,00 7138,00 0,00
Гроші та їх еквіваленти 1165 53,00 28,00 0,00
Готівка 1166 0,00 0,00 0,00
Рахунки в банках 1167 53,00 28,00 0,00
Витрати майбутніх періодів 1170 0,00 0,00 0,00
Частка перестраховика у страхових резервах 1180 0,00 0,00 0,00
у тому числі в: резервах довгострокових зобов’язань 1181 0,00 0,00 0,00
у тому числі в: резервах збитків або резервах належних виплат 1182 0,00 0,00 0,00
у тому числі в: резервах незароблених премій 1183 0,00 0,00 0,00
у тому числі в: інших страхових резервах 1184 0,00 0,00 0,00
Інші оборотні активи 1190
Усього за розділом II 1195 7159,00 7229,00 0,00
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття 1200
Баланс 1300 7209,00 7363,00 0,00

Пасив:

Стаття Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду На дату переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності
I. Власний капітал
Зареєстрований капітал 1400 7000,00 7000,00 0,00
Внески до незареєстрованого статутного капіталу 1401 0,00 0,00 0,00
Капітал у дооцінках 1405 0,00 0,00 0,00
Додатковий капітал 1410 0,00 0,00 0,00
Емісійний дохід 1411 0,00 0,00 0,00
Накопичені курсові різниці 1412 0,00 0,00 0,00
Резервний капітал 1415 0,00 0,00 0,00
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 149,00 325,00 0,00
Неоплачений капітал 1425 0,00 0,00 0,00
Вилучений капітал 1430 0,00 0,00 0,00
Інші резерви 1435 0,00 0,00 0,00
Усього за розділом I 1495 7149,00 7325,00 0,00
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення
Відстрочені податкові зобов'язання 1500 0,00 0,00 0,00
Пенсійні зобов’язання 1505 0,00 0,00 0,00
Довгострокові кредити банків 1510 0,00 0,00 0,00
Інші довгострокові зобов'язання 1515 0,00 0,00 0,00
Довгострокові забезпечення 1520 0,00 0,00 0,00
Довгострокові забезпечення витрат персоналу 1521 0,00 0,00 0,00
Цільове фінансування 1525 0,00 0,00 0,00
Благодійна допомога 1526 0,00 0,00 0,00
Страхові резерви 1530 0,00 0,00 0,00
у тому числі: резерв довгострокових зобов’язань 1531 0,00 0,00 0,00
у тому числі: резерв збитків або резерв належних виплат 1532 0,00 0,00 0,00
у тому числі: резерв незароблених премій 1533 0,00 0,00 0,00
у тому числі: інші страхові резерви 1534 0,00 0,00 0,00
Інвестиційні контракти 1535 0,00 0,00 0,00
Призовий фонд 1540 0,00 0,00 0,00
Резерв на виплату джек-поту 1545 0,00 0,00 0,00
Усього за розділом II 1595 0,00 0,00 0,00
III. Поточні зобов'язання і забезпечення
Короткострокові кредити банків 1600 0,00 0,00 0,00
Векселі видані 1605 0,00 0,00 0,00
Поточна кредиторська заборгованість за:
довгостроковими зобов'язаннями 1610 0,00 0,00 0,00
товари, роботи, послуги 1615 0,00 0,00 0,00
розрахунками з бюджетом 1620 7,00 38,00 0,00
у тому числі з податку на прибуток 1621 7,00 38,00 0,00
розрахунками зі страхування 1625 0,00 0,00 0,00
розрахунками з оплати праці 1630 0,00 0,00 0,00
одержаними авансами 1635 0,00 0,00 0,00
розрахунками з учасниками 1640 0,00 0,00 0,00
внутрішніх розрахунків 1645 0,00 0,00 0,00
страховою діяльністю 1650 0,00 0,00 0,00
Поточні забезпечення 1660 0,00 0,00 0,00
Доходи майбутніх періодів 1665 0,00 0,00 0,00
Відстрочені комісійні доходи від перестраховиків 1670 0,00 0,00 0,00
Інші поточні зобов'язання 1690 53,00 0,00 0,00
Усього за розділом III 1695 60,00 38,00 0,00
IV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття 1700 0,00 0,00 0,00
V.Чиста вартість активів недержавного пенсійного фонду 1800 0,00 0,00 0,00
Баланс 1900 7209,00 7363,00 0,00


коди
Дата (рік, місяць, число) 31 12 2017
Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ" за ЄДРПОУ 33153077

Звіт про фінансові результати за 2017 рік:

Стаття Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2000 800,00 604,00
Чисті зароблені страхові премії 2010 0,00 0,00
Премії підписані, валова сума 2011 0,00 0,00
Премії, передані у перестрахування 2012 0,00 0,00
Зміна резерву незароблених премій, валова сума 2013 0,00 0,00
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених премій 2014 0,00 0,00
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 2050 0,00 0,00
Чисті понесені збитки за страховими виплатами 2070 0,00 0,00
Валовий:
прибуток 2090 800,00 604,00
збиток 2095 0,00 0,00
Дохід (витрати):
від зміни у резервах довгострокових зобов’язань 2105
від зміни інших страхових резервів 2110 0,00 0,00
Зміна інших страхових резервів, валова сума 2111 0,00 0,00
Зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах 2112 0,00 0,00
Інші операційні доходи 2120 135,00 0,00
Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю 2121 0,00 0,00
Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції 2122 0,00 0,00
Адміністративні витрати 2130 539,00 515,00
Витрати на збут 2150 0,00 0,00
Інші операційні витрати 2180 269,00 445,00
Витрат від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю 2181 0,00 0,00
Витрат від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції 2182 0,00 0,00
Фінансовий результат від операційної діяльності:
прибуток 2190 127,00 0,00
збиток 2195 0,00 356,00
Дохід від участі в капіталі 2200 0,00 0,00
Інші фінансові доходи 2220 0,00 0,00
Інші доходи 2240 631,00 1099,00
Дохід від  благодійної допомоги 2241 0,00 0,00
Фінансові витрати 2250 0,00 0,00
Втрати від участі в капіталі 2255 0,00 0,00
Інші витрати 2270 544,00 1051,00
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 2275 0,00 0,00
Фінансовий результат до оподаткування:
прибуток 2290 214,00 0,00
збиток 2295 0,00 308,00
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300 -38,00 -7,00
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305 0,00 0,00
Чистий фінансовий результат:
прибуток 2350 176,00 0,00
збиток 2355 0,00 315,00
II. СУКУПНИЙ ДОХІД
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 2400 0,00 0,00
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 2405 0,00 0,00
Накопичені курсові різниці 2410 0,00 0,00
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств 2415 0,00 0,00
Інший сукупний дохід 2445 0,00 0,00
Інший сукупний дохід до оподаткування 2450 0,00 0,00
Податок на прибуток, пов'язаний з іншим сукупним доходом 2455 0,00 0,00
Інший сукупний дохід після оподаткування 2460 0,00 0,00
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460) 2465 176,00 -315,00
III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Матеріальні затрати 2500 0,00 0,00
Витрати на оплату праці 2505 267,00 262,00
Відрахування на соціальні заходи 2510 70,00 58,00
Амортизація 2515 10,00 8,00
Інші операційні витрати 2520 461,00 632,00
Разом 2550 808,00 960,00
IV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Середньорічна кількість простих акцій 2600 0,00 0,00
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 2605 0,00 0,00
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2610 0,00 0,00
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 2615 0,00 0,00
Дивіденди на одну просту акцію 2650 0,00 0,00


коди
Дата (рік, місяць, число) 31 12 2017
Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ" за ЄДРПОУ 33153077

Звіт про рух грошових коштів(за прямим методом) за 2017 рік:

Стаття Код рядка За звітний період За аналогічний період попереднього року
Надходження від: Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 3000 168,00 54,00
Повернення податків і зборів 3005 0,00 0,00
у тому числі податку на додану вартість 3006 0,00 0,00
Цільового фінансування 3010 0,00 0,00
Надходження від отримання субсидій, дотацій 3011 0,00 0,00
Надходження авансів від покупців і замовників 3015 629,00 591,00
Надходження від повернення авансів 3020 0,00 20,00
Надходження від відсотків за залишками коштів на поточних 3025 0,00 0,00
Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені) 3035 0,00 0,00
Надходження від операційної оренди 3040 0,00 0,00
Надходження від отримання роялті, авторських винагород 3045 0,00 0,00
Надходження від страхових премій 3050 0,00 0,00
Надходження фінансових установ від повернення позик 3055 0,00 0,00
Інші надходження 3095 14,00 1,00
Витрачання на оплату:Товарів (робіт, послуг) 3100 60,00 49,00
Праці 3105 215,00 211,00
Відрахувань на соціальні заходи 3110 70,00 58,00
Зобов’язань з податків і зборів 3115 59,00 60,00
Зобов’язання з податку на прибуток 3116 0,00 0,00
Зобов’язання з податку на додану вартість 3117 0,00 0,00
Зобов’язання з інших податків і зборів 3118 0,00 0,00
Витрачання на оплату авансів 3135 389,00 344,00
Витрачання на оплату повернення авансів 3140 0,00 0,00
Витрачання на оплату цільових внесків 3145 0,00 0,00
Витрачання на оплату зобов’язань за страховими контрактами 3150 0,00 0,00
Витрачання фінансових установ на надання позик 3155 0,00 0,00
Інші витрачання 3190 8,00 0,00
Чистий рух коштів від операційної діяльності 3195 10,00 -56,00
Надходження від реалізації:фінансових інвестицій 3200 0,00 171,00
необоротних активів 3205 0,00 0,00
Надходження від отриманих: відсотків 3215 0,00 0,00
дивідендів 3220 0,00 0,00
Надходження від деривативів 3225 0,00 0,00
Надходження від погашення позик 3230 0,00 0,00
Надходження від вибуття дочірнього підприємства та іншої господарської одиниці 3235 0,00 0,00
Інші надходження 3250 0,00 0,00
Витрачання  на придбання: фінансових інвестицій 3255 0,00 171,00
необоротних активів 3260 35,00 12,00
Виплати за деривативами 3270 0,00 0,00
Витрачання на надання позик 3275 0,00 0,00
Витрачання на придбання дочірнього підприємства та іншої господарської одиниці 3280 0,00 0,00
Інші платежі 3290 0,00 0,00
Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 3295 -35,00 -12,00
Надходження від: Власного капіталу 3300 0,00 0,00
Отримання позик 3305 0,00 0,00
Надходження від продажу частки в дочірньому підприємстві 3310 0,00 0,00
Інші надходження 3340 0,00 0,00
Витрачання на: Викуп власних акцій 3345 0,00 0,00
Погашення позик 3350 0,00 0,00
Сплату дивідендів 3355 0,00 0,00
Витрачання на сплату відсотків 3360 0,00 0,00
Витрачання на сплату заборгованості з фінансової оренди 3365 0,00 0,00
Витрачання на придбання частки в дочірньому підприємстві 3370 0,00 0,00
Витрачання на виплати неконтрольованим часткам у дочірніх підприємствах 3375 0,00 0,00
Інші платежі 3390 0,00 0,00
Чистий рух коштів від фінансової діяльності 3395 0,00 0,00
Чистий рух грошових коштів за звітний період 3400 -25,00 -68,00
Залишок коштів на початок року 3405 53,00 121,00
Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 3410 0,00 0,00
Залишок коштів на кінець року 3415 28,00 53,00


коди
Дата (рік, місяць, число) 31 12 2017
Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ" за ЄДРПОУ 33153077

Звіт про власний капітал за 2017 рік:

Стаття Код рядка Зареєстрований капітал Капітал у дооцінках Додатковий капітал Резервний капітал Нерозподілений прибуток(непокритий збиток) Неоплачений капітал Вилучений капітал Всього
Залишок на початок року 4000 7000,00 0,00 0,00 0,00 149,00 0,00 0,00 7149,00
Коригування: Зміна облікової політики 4005 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Виправлення помилок 4010 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші зміни 4090 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Скоригований залишок на початок року 4095 7000,00 0,00 0,00 0,00 149,00 0,00 0,00 7149,00
Чистий прибуток (збиток) за звітний період 4100 0,00 0,00 0,00 0,00 176,00 0,00 0,00 176,00
Інший сукупний дохід за звітний період 4110 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Дооцінка (уцінка) необоротних активів 4111 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів 4112 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Накопичені курсові різниці 4113 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Частка іншого сукупного доходу асоційованих і спільних підприємств 4114 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інший сукупний дохід 4116 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Розподіл прибутку: Виплати власникам (дивіденди) 4200 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Спрямування прибутку до зареєстрованого капіталу 4205 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Відрахування до резервного капіталу 4210 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Внески учасників: Внески до капіталу 4240 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Погашення заборгованості з капіталу 4245 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Вилучення капіталу: Викуп акцій (часток) 4260 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Перепродаж викуплених акцій (часток) 4265 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Анулювання викуплених акцій (часток) 4270 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Вилучення частки в капіталі 4275 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші зміни в капіталі 4290 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Разом змін у капіталі 4295 0,00 0,00 0,00 0,00 176,00 0,00 0,00 176,00
Залишок на кінець року 4300 7000,00 0,00 0,00 0,00 325,00 0,00 0,00 7325,00

Примітки до фінансової звітності:

ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ЗА 2017 РІК 1. Загальна інформація про підприємство Повне найменування – Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» Скорочене найменування – ТОВ «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» Дата державної реєстрації – Свідоцтво про державну реєстрацію видане Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.11.2004 р. Ідентифікаційний код юридичної особи – 33153077 Місцезнаходження (юридична адреса): Україна, 03150, Київ, вул. Червоноармійська, буд.65 Адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності (фактична адреса): Україна, 03150, Київ, вул. Червоноармійська, буд.65 Телефон/Факс: 044 502 65 73 Організаційно – правова форма – Товариство з обмеженою відповідальністю Країна реєстрації: Україна Офіційна сторінка в Інтернеті, на якій доступна інформація про підприємство: comex.uafin.net Адреса електронної пошти: custody@comex.com.ua Основними видами діяльності Товариства є професійна діяльність на фондовому ринку України, а саме: дилерська діяльність з торгівлі цінними паперами на підставі Ліцензії НКЦПФР серії АЕ № 294627 від 18.12.2014 року та депозитарна діяльність депозитарної установи на підставі Ліцензії НКЦПФР серії АЕ № 263429 від 01.10.2013 року, з метою отримання прибутку. Види діяльності за КВЕД: 64.30 Трасти, фонди та подібні фінансові суб’єкти 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у. 66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення ТОВ «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» (далі по тексту - Товариство) є членом: саморегулюючих об’єднань (СРО), як то ПАРД (Професійна асоціація учасників ринків капіталу та деривативів) та АУФТ (Асоціація «Українські фондові торговці»). Товариство не має часток участі в дочірніх підприємствах, а також у спільних угодах та асоційованих підприємствах. Товариство не складає консолідовану фінансову звітність. У звітному періоді Товариство не здійснювало операцій з пов'язаними сторонами. Середня кількість працівників станом на 31 грудня 2017 р. складає 6 осіб. Звітною датою є 31 грудня 2017 р. Звітним періодом, за який формується фінансова звітність, вважається календарний рік, тобто період з 01 січня по 31 грудня 2017 року. 2. Основи складання, затвердження і подання фінансової звітності Основою надання фінансової звітності є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» дотримувалося основних принципів ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, у відповідності з системою регулювання бухгалтерського обліку встановленого законодавством України. Достовірне подання та підтвердження відповідності Фінансова звітність має достовірно подавати фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання. Достовірне подання вимагає правдивого подання впливу операцій, інших подій та умов відповідно до визначень та критеріїв визнання для активів, зобов'язань, власного капіталу, доходу та витрат, наведених у Концептуальній основі. Передбачається, що в результаті застосування МСФЗ, з розкриттям додаткової інформації (за потреби) буде досягнуто достовірне подання у фінансовій звітності. Фінансова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» відповідає усім вимогам МСФЗ та досягає достовірного подання шляхом відповідності застосовним МСФЗ. Безперервність Управлінський персонал не має намірів ліквідувати Товариство чи припинити його діяльність , тому фінансова звітність підготовлена на основі допущення про безперервність, тобто що Товариство буде продовжувати свою діяльність та функціонувати необмежено довго в майбутньому, це допущення передбачає реалізацію активів і виконання зобов'язань у ході звичайної діяльності. Опис економічного середовища, у якому функціонує Товариство Товариство функціонує в нестабільному середовищі, яке постійно змінюється, і це потрібно прийняти як норму. Наша Економіка дуже циклічна, про це свідчать останні 15 років. Ми зростаємо після різкого падіння через досить бурхливе відновлення, але потім знову різко падаємо. Економіка щодо попиту та динаміки зростання перебуває у найвищій від 2012 року точці. Можливо, це не відразу позначається на цифрах (зростання ВВП становить лише 2%), але якщо зважати на структурні складові цього зростання, то вони вражають набагато більше. Ключові маркери – це споживчий попит (споживання домогосподарств зросло на 5%) та інвестиційний попит (вкладання підприємств в основний капітал, який зростає 20%-м темпом). Збільшення попиту та інші індикатори зростання триватимуть і у 2018 році. Макрофінансова ситуація також буде більш-менш стійкою. У передвиборний рік стабільність і зростання – це найбажаніша картина для влади. Наявність великого зовнішнього боргу, дефіцит зовнішньої торгівлі, а це причини попередніх девальвацій, проявляться у майбутньому. Але наступного року це не вдарить по економіці. Для стабільного розвитку та економічного підйому нашій країні необхідні інвестиції, а оскільки сьогодні немає інвестицій, то завтра не буде і бурхливого зростання. Нам не треба чекати поліпшення ситуації, а навчитися змінюватися і перебудовуватися залежно від зміни середовища, в якому ми працюємо. Принцип нарахування в бухгалтерському обліку Товариство складає свою фінансову звітність (крім інформації про рух грошових коштів) за принципом нарахування. Застосовуючи цей принцип в бухгалтерському обліку, суб'єкт господарювання визнає такі статті як активи, зобов'язання, власний капітал, дохід та витрати (елементи фінансової звітності) тоді, коли вони відповідають визначенням та критеріям визнання для цих елементів у Концептуальній основі. Концептуальна основа фінансової звітності Концептуальна основа містить виклад концепцій, на яких ґрунтується складання і подання фінансових звітів зовнішнім користувачам. Вона є корисною для різних зацікавлених сторін: а) для тих, хто складає фінансову звітність, – як у застосуванні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ( МСБО), так і при вирішенні питань, які ще недостатньо розкриті у МСФЗ; б) для аудиторів – при формуванні думки щодо того, чи відповідають фінансові звіти вимогам МСФЗ; в) для користувачів фінансових звітів – при тлумаченні інформації, яка міститься у фінансових звітах, складених за МСФЗ. Концептуальна основа не є Міжнародним стандартом фінансової звітності ( МСФЗ) і, відповідно, не спростовує та не визначає конкретного МСФЗ для певної оцінки або розкриття інформації. В окремих випадках можливі суперечності між Концептуальною основою та окремим МСФЗ. В разі наявності такої суперечності вимоги МСФЗ є домінуючими і переважають вимоги Концептуальної основи. Фінансові звіти відображають фінансові результати операцій та інших подій, об'єднуючи їх в основні класи згідно з економічними характеристиками. Ці основні класи мають назву "елементи фінансових звітів". Елементами, що безпосередньо пов'язані з визначенням фінансового стану в балансі, є активи, зобов'язання та власний капітал. а) актив - це ресурс, контрольований суб'єктом господарювання в результаті минулих подій, від якого очікують надходження майбутніх економічних вигід до суб'єкта господарювання; б) зобов'язання - теперішня заборгованість суб'єкта господарювання, яка виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, за очікуванням, спричинить вибуття із суб'єкта господарювання ресурсів, котрі втілюють у собі майбутні економічні вигоди; в) власний капітал - це залишкова частка в активах суб'єкта господарювання після вирахування всіх його зобов'язань. Елементами, які безпосередньо пов'язані з оцінкою діяльності (виміром прибутку) в звіті про фінансові результати, є доходи та витрати. а) дохід - це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників. б) витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам. Визнання та вимірювання доходу і витрат, а значить і прибутку, частково залежить від концепцій капіталу та збереження капіталу, які суб'єкт господарювання використовує при складанні своїх фінансових звітів. Товариство застосовує концепцію збереження капіталу, яка пов'язана з тим, як суб'єкт господарювання визначає капітал, який він прагне зберегти. Дана концепція забезпечує зв'язок між концепціями капіталу і концепціями прибутку, оскільки дає відправну точку для вимірювання прибутку; вона є передумовою для розмежування прибутковості капіталу суб'єкта господарювання і повернення його капіталу; тільки надходження активів, що перевищують суми, необхідні для збереження капіталу, може вважатися прибутком і, відповідно, прибутковістю капіталу. Таким чином, прибуток є залишковою сумою після вирахування витрат (що включає коригування збереження капіталу в разі необхідності) з доходу. Якщо витрати перевищують дохід, залишкова сума є збитком. Стандарти, що використовувалися для підготовки та подання фінансової звітності МСФЗ 1 Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності Мета цього МСФЗ - забезпечити, щоб перша фінансова звітність суб'єкта господарювання, складена за МСФЗ, та його проміжна фінансова звітність за частину періоду, охопленого цією фінансовою звітністю, містили високоякісну інформацію, яка: а) є прозорою для користувачів і порівняною в усіх відображених періодах; б) забезпечує прийнятну відправну точку для обліку за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ); та в) витрати на її отримання не перевищують вигоди для користувачів. Суб'єкт господарювання застосовує цей МСФЗ: а) у своїй першій фінансовій звітності, складеній за МСФЗ; та б) у кожному проміжному фінансовому звіті за частину періоду, охопленого його першою фінансовою звітністю, складеною за МСФЗ. Перша фінансова звітність суб'єкта господарювання, складена за МСФЗ, є першою річною фінансовою звітністю, у якій суб'єкт господарювання застосовує МСФЗ і при цьому чітко та беззастережно стверджує в цій фінансовій звітності відповідність МСФЗ. МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» Мета цього МСФЗ - вимагати від суб'єктів господарювання надавати у своїй фінансовій звітності розкриття інформації, яка дає змогу користувачам оцінити: а) значимість фінансових інструментів для фінансового стану і результатів діяльності суб'єкта господарювання; б) характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів та на які суб'єкт господарювання наражається протягом періоду та на кінець звітного періоду, та яким чином суб'єкт господарювання управляє цими ризиками. Принципи цього МСФЗ доповнюють принципи визнання, оцінки та подання фінансових активів і фінансових зобов'язань у МСБО 32 "Фінансові інструменти: подання" та МСФЗ 9"Фінансові інструменти". МСФЗ 8 «Операційні сегменти» Операційний сегмент - це компонент суб'єкта господарювання: а) який займається економічною діяльністю, від якої він може заробляти доходи та нести витрати (включаючи доходи та витрати, пов'язані з операціями з іншими компонентами того самого суб'єкта господарювання); б) операційні результати якого регулярно переглядаються вищим керівником з операційної діяльності суб'єкта господарювання для прийняття рішень про ресурси, які слід розподілити на сегмент, та оцінювання результатів його діяльності; та в) про який доступна дискретна фінансова інформація. Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію, щоби надати можливість користувачам фінансової звітності оцінити характер та фінансовий вплив економічної діяльності, якою він займається, а також економічні умови, за яких він функціонує. МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» Мета цього МСФЗ - встановити принципи фінансової звітності про фінансові активи та фінансові зобов'язання, які надаватимуть доречну та корисну інформацію користувачам фінансової звітності для їхньої оцінки обсягів, часу та невизначеності майбутніх грошових потоків суб'єкта господарювання. МСФЗ 12 «Розкриття інформації про частки участі в інших суб'єктах господарювання» Мета цього МСФЗ – вимагати від суб'єкта господарювання розкривати інформацію, за допомогою якої користувачі його фінансової звітності могли б оцінити: а) характер його часток участі (та пов'язані з ними ризики) в інших суб'єктах господарювання; б) впливи таких часток участі на його фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки. МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» Цей МСФЗ визначає справедливу вартість, містить в одному МСФЗ концептуальну основу оцінювання справедливої вартості та вимагає розкривати інформацію про оцінки справедливої вартості. Справедлива вартість - це ринкова оцінка, а не оцінка з урахуванням специфіки суб'єкта господарювання. Мета оцінки справедливої вартості - визначити ціну, за якою відбувалася б звичайна операція продажу активу чи передачі зобов'язання між учасниками ринку на дату оцінки за нинішніх ринкових умов (тобто, вихідну ціну на дату оцінки з точки зору учасника ринку, який утримує актив або має зобов'язання). Оскільки справедлива вартість - це оцінка на основі даних ринку, то її оцінюють, використовуючи припущення, які використовували б учасники ринку, складаючи ціну активу або зобов'язання, в тому числі припущення про ризик. Внаслідок цього намір суб'єкта господарювання утримувати актив або погасити чи іншим чином виконати зобов'язання не є доречними при оцінюванні справедливої вартості. Визначення справедливої вартості зосереджене на активах та зобов'язаннях, оскільки вони є основним предметом облікової оцінки. До того ж, цей МСФЗ слід застосовувати до власних інструментів капіталу суб'єкта господарювання, оцінених за справедливою вартістю. МСБО 1 «Подання фінансової звітності» Цей стандарт визначає основи подання фінансової звітності загального призначення для забезпечення їхньої зіставності з фінансовою звітністю суб'єкта господарювання за попередні періоди, а також з фінансовою звітністю інших суб'єктів господарювання. Він установлює загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту. МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів» Інформація про грошові потоки суб'єкта господарювання є корисною, оскільки вона надає користувачам фінансової звітності основу для оцінки спроможності суб'єкта господарювання генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також потреби суб'єкта господарювання щодо використання цих грошових потоків. Економічні рішення, що їх приймають користувачі, вимагають оцінки спроможності суб'єкта господарювання генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також їх часу та визначеності. Звіт про рух грошових коштів, якщо він використовується разом з іншими фінансовими звітами, надає інформацію, яка дає користувачам змогу оцінювати зміни в чистих активах суб'єкта господарювання, його фінансовій структурі (у тому числі ліквідність та платоспроможність), а також здатність впливати на суми та строки грошових потоків з метою пристосування до змінюваних обставин та можливостей. Інформація про грошові потоки є корисною для оцінки здатності суб'єкта господарювання генерувати грошові кошти та їх еквіваленти; вона також дає користувачам змогу розробляти моделі для оцінки та порівняння теперішньої вартості майбутніх грошових потоків різних суб'єктів господарювання. Вона також підвищує ступінь зіставності звітності про результати діяльності різних суб'єктів господарювання, оскільки запобігає впливу різних підходів до обліку однакових операцій та подій. МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» Метою цього Стандарту є визначення критеріїв до обрання та змінювання облікових політик разом з обліковим підходом та розкриттям інформації про зміни в облікових політиках, зміни в облікових оцінках та виправлення помилок. Стандарт призначений для покращання доречності та достовірності фінансової звітності суб'єкта господарювання та зіставності такої фінансової звітності через якийсь час, а також для зіставності з фінансовою звітністю інших суб'єктів господарювання. МСБО 10 «Події після звітного періоду» Мета цього Стандарту - визначити: а) коли суб'єктові господарювання слід коригувати фінансову звітність стосовно подій після звітного періоду; та б) яку інформацію суб'єктові господарювання слід розкривати про дату затвердження фінансової звітності до випуску та про події після звітного періоду. Події після звітного періоду - це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску. Можна визначити два типи подій: а) події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події, які вимагають коригування після звітного періоду; б) події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду (події, які не вимагають коригування після звітного періоду). Цей Стандарт застосовується для обліку подій після звітного періоду, а також для розкриття інформації про них. Процес, пов'язаний із затвердженням фінансової звітності до випуску, може змінюватися залежно від структури управління, законодавчих вимог, а також від процедур, що їх дотримуються, складаючи й остаточно завершуючи фінансові звіти. Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про дату затвердження фінансової звітності до випуску та про те, хто дав дозвіл на таке затвердження. Якщо власники суб'єкта господарювання або інші особи мають повноваження вносити зміни до фінансової звітності після випуску, суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про цей факт. Для користувачів важливо знати, коли фінансову звітність затверджено до випуску, оскільки фінансова звітність не відображає події після цієї дати. МСБО 12 «Податки на прибуток» Мета цього Стандарту - визначити обліковий підхід до податків на прибуток. Згідно з вимогами цього Стандарту, суб'єкт господарювання веде облік податкових наслідків операцій та інших подій у такий самий спосіб, як і облік самих операцій та інших подій. Отже, якщо операції та інші події визнані у прибутку або збитку, то будь-який пов'язаний з ними податковий вплив повинен також визнаватися у прибутку або збитку. Якщо операції та інші події визнані поза прибутком або збитком (в іншому сукупному прибутку або безпосередньо у власному капіталі), то будь-який пов'язаний з ними податковий вплив повинен також визнаватися поза прибутком або збитком (в іншому сукупному прибутку або, відповідно, безпосередньо у власному капіталі). Поточний податок за поточний і попередні періоди слід визнавати як зобов'язання на суму, що не була сплачена. Якщо вже сплачена сума податків за поточний та попередній періоди перевищує суму, яка підлягає сплаті за ці періоди, то перевищення слід визнавати як актив. Вигоду, пов'язану з податковим збитком, який можна зараховувати для відшкодування поточного податку попереднього періоду, слід визнавати як актив. МСБО 16 «Основні засоби» Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до основних засобів, щоб користувачі фінансової звітності могли розуміти інформацію про інвестиції суб'єкта господарювання в його основні засоби та зміни в таких інвестиціях. Основні питання обліку основних засобів - це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань, а також збитків від зменшення корисності, які слід визнавати у зв'язку з ними. МСБО 18 «Дохід» Дохід у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів визначено як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов'язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов'язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід включає як дохід від звичайної діяльності, так і прибуток від інших операцій. Дохід від звичайної діяльності є доходом, який виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання і позначається різними назвами, а саме: продаж, гонорари, відсотки, дивіденди та роялті. Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до доходу, який виникає в результаті певних типів операцій та подій. МСБО 19 «Виплати працівникам» Метою цього Стандарту є визначення бухгалтерського обліку та розкриття інформації про виплати працівникам. Виплати працівникам включають: а) короткострокові виплати працівникам, такі як заробітна плата, внески на соціальне забезпечення, оплачені щорічні відпустки та тимчасова непрацездатність, участь у прибутку та премії (якщо вони підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду), а також негрошові пільги теперішнім працівникам (такі як медичне обслуговування, надання житла, автомобілів, а також надання безкоштовних чи субсидованих товарів або послуг); б) виплати по закінченні трудової діяльності, такі як пенсії, інші види пенсійного забезпечення, страхування життя та медичне обслуговування по закінченні трудової діяльності; в) інші довгострокові виплати працівникам, включаючи додаткову відпустку за вислугу років або оплачувану академічну відпустку, виплати з нагоди ювілеїв чи інші виплати за вислугу років, виплати за тривалою непрацездатністю, а також отримання частки прибутку, премії та відстрочену компенсацію, якщо вони підлягають сплаті після завершення дванадцяти місяців після закінчення періоду або пізніше; г) виплати при звільненні. Стандарт вимагає від суб'єкта господарювання визнавати таке: а) зобов'язання, якщо працівник надав послугу в обмін на виплати, які будуть сплачені в майбутньому; б) витрати, якщо суб'єкт господарювання споживає економічну вигоду, що виникає внаслідок послуги, наданої працівником в обмін на виплати працівникам. МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» Суб'єкт господарювання може здійснювати зовнішню діяльність двома шляхами - проводячи операції в іноземній валюті або маючи закордонні господарські одиниці. Крім того, суб'єкт господарювання може подавати свою фінансову звітність в іноземній валюті. Мета цього Стандарту - встановити, як включати операції в іноземній валюті і закордонні господарські одиниці у фінансову звітність суб'єкта господарювання та як переводити фінансову звітність у валюту подання. МСБО 29 Фінансова звітність в умовах гіперінфляції Цей Стандарт слід застосовувати до фінансової звітності функціональною валютою якого є валюта країни з гіперінфляційною економікою. Цей Стандарт не встановлює абсолютного рівня, на якому вважається, що виникає гіперінфляція. Необхідність перераховувати фінансові звіти згідно з цим Стандартом є питанням судження. МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» Мета цього Стандарту полягає у визначенні принципів для подання фінансових інструментів як зобов'язань або власного капіталу і для згортання фінансових активів і фінансових зобов'язань. Він застосовується до класифікації (з точки зору емітента) фінансових інструментів як фінансових активів, фінансових зобов'язань та інструментів власного капіталу; до класифікації пов'язаних з ними відсотків, дивідендів, збитків та прибутків, а також до обставин, за яких слід згортати фінансові активи та фінансові зобов'язання. Принципи, подані в цьому Стандарті, доповнюють принципи визнання та оцінки фінансових активів та фінансових зобов'язань, які подані в МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", і принципи розкриття інформації щодо них та в МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації". МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» Метою цього Стандарту є визначення мінімального змісту проміжного фінансового звіту та визначення принципів для визнання та оцінки в повній або стислій фінансовій звітності за проміжний період. Своєчасна та достовірна проміжна фінансова звітність підвищує спроможність інвесторів, кредиторів та інших користувачів розуміти здатність підприємства генерувати прибутки та грошові потоки, а також оцінювати його фінансовий стан та ліквідність. Цей Стандарт не визначає, яким суб'єктам господарювання слід публікувати проміжні фінансові звіти, з якою періодичністю чи в який термін після закінчення проміжного періоду. Проміжний фінансовий звіт включає такі компоненти: а) стислий звіт про фінансовий стан; б) стислий звіт про сукупні доходи в) стислий звіт про зміни у власному капіталі; г) стислий звіт про рух грошових коштів ґ) деякі пояснювальні примітки. Кожний фінансовий звіт (річний чи проміжний) оцінюється окремо на його відповідність МСФЗ. Те, що суб'єкт господарювання не подавав проміжні фінансові звіти протягом окремого фінансового року або подавав проміжні фінансові звіти, які не відповідають цьому Стандартові, не є перешкодою для того, щоб річна фінансова звітність суб'єкта господарювання відповідала МСФЗ, якщо в іншому річна фінансова звітність відповідає МСФЗ. МСБО 38 «Нематеріальні активи» Метою цього Стандарту є визначення облікового підходу до нематеріальних активів, які конкретно не розглядаються в іншому Стандарті. Цей Стандарт вимагає від суб'єкта господарювання визнавати нематеріальний актив, якщо і тільки якщо він відповідає певним критеріям. Стандарт також визначає, як оцінювати балансову вартість нематеріальних активів і вимагає розкриття певної інформації про нематеріальні активи. Суттєвість та об'єднання у групи Фінансова звітність є результатом обробки великої кількості операцій або інших подій, які об'єднують у класи згідно з їх характером чи функцією. Заключним етапом у процесі об'єднання у групи та класифікації є подання стислих і класифікованих даних, які формують рядки у фінансовій звітності. Якщо окремий рядок не є суттєвим, його об'єднують у групи з іншими статтями безпосередньо у цих звітах або в примітках. Суб'єкту господарювання не потрібно надавати конкретне розкриття, що його вимагає МСФЗ, якщо така інформація є несуттєвою. Товариство подає окремо кожний суттєвий клас подібних статей, а також статті відмінного характеру або функції, крім випадків, коли вони є несуттєвими. Згортання Суб'єкт господарювання не повинен згортати активи та зобов'язання або дохід і витрати, якщо тільки цього не вимагає або не дозволяє МСФЗ. Частота звітності Суб'єкт господарювання подає повний комплект фінансової звітності (включаючи порівняльну інформацію) як мінімум щороку. Якщо суб'єкт господарювання змінює дату закінчення свого звітного періоду і подає фінансову звітність за період, довший або коротший, ніж один рік, то суб'єкт господарювання розкриває, крім періоду, який охоплюється фінансовою звітністю: а) причини використання довшого чи коротшого періоду; б) той факт, що суми, наведені у фінансовій звітності, не є повністю зіставними. Товариство послідовно складає фінансову звітність за період тривалістю в один рік. Проміжна фінансова звітність Проміжна фінансова звітність - фінансова звіт, що складається або з повного комплекту фінансової звітності або з комплекту стислої фінансової звітності за проміжний період. Проміжний період - період фінансової звітності, коротший за повний фінансовий рік. Проміжний фінансовий звіт Товариства включає: 1. звіт про фінансовий стан на кінець періоду; 2. звіт про сукупні доходи за період; 3. звіт про зміни у власному капіталі за період; 4. звіт про рух грошових коштів за період; 5. примітки, які містять стислий виклад суттєвих облікових політик та іншу стислу пояснювальну інформацію. Проміжна фінансова звітність Товариства складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Порівняльна інформація Крім випадків, коли МСФЗ дозволяють чи вимагають інше, суб'єкт господарювання розкриває інформацію стосовно попереднього періоду щодо всіх сум, наведених у фінансовій звітності поточного періоду. Суб'єкт господарювання повинен включати порівняльну інформацію також в описову частину, якщо вона є доречною для розуміння фінансової звітності поточного періоду. Послідовність подання Суб'єкт господарювання зберігає подання та класифікацію статей у фінансовій звітності від одного періоду до іншого, якщо тільки: а) не є очевидним (внаслідок суттєвої зміни в характері операцій суб'єкта господарювання або огляду його фінансової звітності), що інше подання чи інша класифікація будуть більш доречними з урахуванням критеріїв щодо обрання та застосування облікових політик у МСБО 8; б) МСФЗ не вимагає зміни в поданні. Перекласифікація Товариство не змінювало подання та класифікацію статей у своїй фінансовій звітності, тому перекласифікація та розкриття інформації, щодо неї є недоречною. Функціональна валюта та валюта подання Функціональна валюта - це валюта основного економічного середовища, у якому суб'єкт господарювання здійснює свою діяльність. Валюта подання - це валюта, у якій подається фінансова звітність. Національною валютою України є гривня. Фінансова звітність складена у національній валюті України та округлена до цілих тисяч гривень. У зв’язку з тим, що одиницею виміру чисельних значень, що є складовими при розрахунку показників пруденційних нормативів, є гривня с копійками, тому слід визначити, що розмір суттєвості статті фінансових звітів складає 1 тис. грн. Всі операції в іноземній валюті, Товариство відображає після первісного визнання у функціональній валюті, застосовуючи до сум в іноземній валюті офіційний курс на дату операції. Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності Датою переходу на МСФЗ є 01.01.2013 p. Перша фінансова звітність, яка складена відповідно до МСФЗ, відображено за звітний період з 1 січня по 31 грудня 2013 року. Для складання попередньої фінансової звітності товариство використовувало нові та переглянуті стандарти і тлумачення, які були чинними станом на 31.12.2014 року. В подальшому, товариство не буде використовувати нові чи переглянуті стандарти, крім випадку внесення змін до норм чинного законодавства, щодо питань які передбачені Положенням, так як перевагу мають норми законодавства. Призначення фінансової звітності Фінансова звітність є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб'єкта господарювання. Метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансова звітність також демонструє результати того, як управлінський персонал суб'єктів господарювання розпоряджається ввіреними йому ресурсами. Для досягнення цієї мети фінансова звітність надає таку інформацію про суб'єкт господарювання: а) активи; б) зобов'язання; в) власний капітал; г) дохід та витрати, у тому числі прибутки та збитки; ґ) внески та виплати власникам, які діють згідно з їхніми повноваженнями власників; д) грошові потоки. Ця інформація, разом з іншою інформацією у примітках, допомагає користувачам фінансової звітності спрогнозувати майбутні грошові потоки суб'єкта господарювання і, зокрема, їхній час та вірогідність. Фінансова звітність загального призначення ("фінансова звітність") - це така фінансова звітність, яка має на меті задовольнити потреби користувачів, які не можуть вимагати від суб'єкта господарювання складати звітність згідно з їхніми інформаційними потребами. Фінансові звіти загального призначення не надають і не можуть надати всю інформацію, необхідну нинішнім та потенційним інвесторам, позикодавцям та іншим кредиторам. Цим користувачам необхідно брати до уваги доречну інформацію з інших джерел, наприклад, загальні економічні умови та очікування, потенційні події та політичний клімат, а також прогнози галузі та Товариства. Фінансові звіти загального призначення не призначені для того, щоб показати вартість суб'єкта господарювання, що звітує; але вони надають інформацію з метою допомогти нинішнім та потенційним інвесторам, позикодавцям та іншим кредиторам оцінити вартість суб'єкта господарювання. Управлінський персонал Товариства припускає, що користувачі мають відповідні знання бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю, а фінансові звіти надають інформацію про фінансовий стан Товариства, а саме інформацію про економічні ресурси та про наслідки операцій та інших подій, що змінюють ці ресурси. Відповідно до МСФЗ фінансова звітність Товариства є загального призначення. Рішення про оприлюднення Фінансову звітність ТОВ «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» за рік, що закінчився 31 грудня 2016 року, було опубліковано у друкованому виданні "Фондовий ринок. Київ" № 16 від 18.04. 2017 року та розміщено на сайті Товариства www.comex.uafin.net 19.04.2017 року Ні учасники Товариства, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження до випуску. 3. Суттєві положення облікової політики Облікова політика ТОВ “КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ” складена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності та затверджена Наказом по Товариству № 31/12-Б від 31 грудня 2015 року. Облікова політика звітного періоду залишилася без змін та відповідає обліковій політиці, яка застосовувалася у попередньому періоді. 3.1 Загальні положення Облікова політика – це конкретні принципи, основи, правила та сукупність методів, принципів, засобів організації бухгалтерського обліку, які застосовує Товариство при веденні обліку, складанні та поданні фінансової звітності. Облікова політика базується на чинному законодавстві України, МСБО та МСФЗ, нормативних документах Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішеннях керівництва Товариства. При складанні фінансової звітності за МСФЗ Товариство дотримувалося принципів, викладених у Концептуальній основі складання фінансової звітності та у Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», які послідовно застосовувалися Товариством протягом усіх представлених звітних періодів, а саме: доречності, суттєвості, правдивого подання, зі ставності, можливості перевірки, своєчасності, зрозумілості, превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), методу нарахування (доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів), єдиного грошового вимірника тощо. Зміни в обліковій політиці можуть мати місце у випадку: - якщо зміни вимагаються МСФЗ; - необхідність застосування якого-небудь іншого способу відображення господарських операцій, активів, зобов’язань, власного капіталу, результатів діяльності для більш правдивого відображення подій та угод у фінансовій звітності Товариства при умові, що дані зміни призведуть до надання більш доречної та надійної інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності або грошові потоки. 30.06.2017 року, на офіційному сайті Міністерства фінансів України було опубліковано україномовний переклад зразка 2016 року міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), включаючи міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО). Ці стандарти ґрунтуються на міжнародних стандартах фінансової звітності та інших публікаціях Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 24 липня 2014 року опублікувала остаточну редакцію нового - МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" , який є обов'язковим до застосування з 01 січня 2018 року та замінює МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка". 3.2 Основні положення облікової політики Право першого підпису на банківських розрахунково-платіжних документах надається директору. Право другого підпису надається головному бухгалтеру. Документообіг Товариства регулюється відповідними організаційно-розпорядчими документами, виданими посадовими особами у межах наданих їм повноважень. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Складанню річної фінансової звітності передує обов’язкова інвентаризація активів, зобов’язань, резервів, включаючи і обліковане на позабалансових рахунках, під час якої перевіряється і документально підтверджуються, їх наявність, стан та оцінка. Інвентаризацію проводить постійно діюча інвентаризаційна комісія, яка створена на підприємстві та склад якої затверджено Наказом по Товариству №09/02-01-Б від 09.02.2015р. Система і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій розробляються керівництвом та можуть змінюватися в оперативному режимі у залежності від потреб користувачів цієї звітності.
Основні засоби Враховуються і відображаються Товариством у фінансовій звітності відповідно до МСБО 16 «Основні засоби». Основні засоби - це матеріальні об'єкти, що їх: а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей; б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду. Амортизація - це систематичний розподіл суми активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатації. Строк корисної експлуатації: а) період, протягом якого очікується, що актив буде придатний для використання суб'єктом господарювання, або б) кількість одиниць виробленої продукції чи подібних одиниць, що їх суб'єкт господарювання очікує отримати від активу. Балансова вартість - це сума, за якою актив визнають після вирахування будь-якої суми накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення його корисності. Ліквідаційна вартість активу - це попередньо оцінена сума, що її суб'єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якщо актив є застарілим та перебуває в стані, очікуваному по закінченні строку його корисної експлуатації. Клас основних засобів – це група активів, однакових за характером і способом використання в діяльності суб'єкта господарювання. Основні засоби Товариства поділяються за такими класами: - машини та обладнання - офісне обладнання (інструменти, прилади, інвентар, меблі). До основних засобів Товариство відносить матеріальні активи, що призначаються для використання у господарській діяльності підприємства, вартість яких перевищує 6000 гривень та поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом і очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено Податковим кодексом України Товариство застосовує наступні строки амортизації основних засобів, враховуючи клас (групу) до якої вони належать: 1. машини та обладнання – 5 років з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень – 2 роки. 2. Офісне обладнання (інструменти, прилади, інвентар, меблі) – 4 роки. Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості. Ліквідаційну вартість об'єктів основних засобів Товариство приймає, як рівною нулю. До складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) відносити матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарській діяльності протягом періоду, який більше одного року з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких не перевищує 2500 гривень. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховуватися Товариством у першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості. Нематеріальні активи Враховуються і відображаються Товариством у фінансовій звітності відповідно до МСБО 38 «Нематеріальні активи». Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований. Амортизація - систематичний розподіл суми, що амортизується, нематеріального активу протягом строку його корисної експлуатації. Строк корисної експлуатації - це: а) період, протягом якого очікується, що актив буде придатний для використання суб'єктом господарювання, або б) кількість одиниць виробленої продукції чи подібних одиниць, що їх суб'єкт господарювання очікує отримати від активу. Балансова вартість - сума, за якою актив визнають у звіті про фінансовий стан після вирахування будь-якої накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення його корисності. Ліквідаційна вартість нематеріального активу - попередньо оцінена сума, що її суб'єкт господарювання отримав би на поточний час від вибуття активу після вирахування всіх попередньо оцінених витрат на вибуття, якби вік і стан активу були такими, які очікуються по закінченні строку його корисної експлуатації. Клас нематеріальних активів – це група активів, подібних за характером та способом використання в діяльності суб'єкта господарювання. Нематеріальні активи Товариства поділяються за такими класами: - авторське право та суміжні з ним права - інші нематеріальні активи (програмне забезпечення, використання електронного цифрового підпису для електронного документообігу між Товариством та державними органами влади, ліцензії). Метод амортизації, використаний для активу, має відображати очікувану форму споживання економічних вигід від цього активу суб'єктом господарювання. Якщо ж цю форму визначити неможливо, слід застосовувати прямолінійний метод. Амортизаційні нарахування за кожний період слід визнавати у прибутку чи збитку, якщо цей або інший стандарт не дозволяє (або не вимагає) включати їх до балансової вартості іншого активу. Товариство нараховує амортизацію нематеріальних активів із застосуванням прямолінійного методу. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання та здійснюється протягом строку корисної експлуатації об'єкта, при цьому Товариство оцінює, чи є визначеним або невизначеним цей строк. Якщо строк корисної експлуатації є визначеним, то Товариство застосовує строк амортизації нематеріального активу відповідно до правовстановлюючих документів до всіх груп (класів) нематеріальних активів . Якщо строк корисної експлуатації є невизначеним, тобто у правовстановлюючому документі не встановлено строк дії права користування нематеріального активу, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше 2 та більше 10 років відповідно до Податкового кодексу України. Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об'єктів, що входить до складу окремої групи. Суму нарахованої амортизації - збільшує суму витрат підприємства та суму накопиченої амортизації нематеріальних активів. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу. Ліквідаційну вартість нематеріального активу з визначеним строком корисної експлуатації Товариство приймає за нуль. За винятком випадків, коли: а) існує зобов'язання третьої сторони придбати актив наприкінці строку його корисної експлуатації; б) є активний ринок для такого активу; в) ліквідаційну вартість можна буде визначити посиланням на цей ринок; г) існує висока ймовірність, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисної експлуатації активу. Сума активу, яка амортизується, визначається після вирахування його ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість, інша, ніж нуль, означає, що суб'єкт господарювання очікує ліквідувати нематеріальний актив до кінця строку його економічної експлуатації. Фінансові активи МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» об'єднує в одному стандарті всі вказівки щодо оцінки справедливої вартості згідно з МСФЗ. Він не вносить змін щодо визначення того, коли підприємства зобов'язані використовувати справедливу вартість, а надає вказівки щодо оцінки справедливої вартості згідно МСФЗ, в тих випадках, коли використання справедливої вартості вимагається або дозволяється у відповідності з іншими стандартами у складі МСФЗ. МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» вимагає від суб'єкта господарювання розкривати інформацію про фінансові активи, які він призначив як такі, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. МСФЗ 13 визначає справедливу вартість як ціну, яка була б отримана за продаж активу, або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Вплив на оцінку, що виникає внаслідок певної характеристики, буде різним залежно від того, як така характеристика була би врахована учасниками ринку. Фінансовий актив оцінюють за справедливою вартістю, окрім випадків, коли його оцінюють за амортизованою собівартістю. Можливість призначення фінансового активу за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку чи збитку Суб'єкт господарювання може при первісному визнанні нескасовно призначити фінансовий актив як такий, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо таке призначення усуває або значно зменшує невідповідність оцінки чи визнання (яку інколи називають «неузгодженістю обліку»), що інакше виникне внаслідок оцінювання активів або зобов'язань чи визнання прибутків або збитків. Активом або зобов'язанням, оціненим за справедливою вартістю, може бути: а) окремий актив або зобов'язання (наприклад, фінансовий інструмент або нефінансовий актив); б) група активів, група зобов'язань або група активів та зобов'язань (наприклад, одиниця, яка генерує грошові кошти, або бізнес). Оцінка справедливої вартості припускає, що актив або зобов'язання обмінюється між учасниками ринку у звичайній операції продажу активу або передачі зобов'язання на дату оцінки за поточних ринкових умов. Оцінка справедливої вартості припускає, що операція продажу активу або передачі зобов'язання відбувається: а) на основному ринку для цього активу або зобов'язання; б) за відсутності основного ринку - на найсприятливішому ринку для цього активу або зобов'язання. Суб'єкт господарювання оцінює справедливу вартість активу або зобов'язання, користуючись припущеннями, якими користувалися б учасники ринку, складаючи ціну активу або зобов'язання, та припускаючи, що учасники ринку діють у своїх економічних інтересах. Справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана за продаж активу або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції на основному (або найсприятливішому) ринку на дату оцінки за поточних ринкових умов (тобто вихідна ціна), незалежно від того, чи спостерігається така ціна безпосередньо, чи оцінена за допомогою іншого методу оцінювання. Віднесення фінансових активів до тієї або іншої категорії залежить від їх особливостей, а також цілей придбання, і відбувається в момент їх прийняття до обліку. Усі стандартні правочини з купівлі або продажу фінансових активів визнаються на дату здійснення правочину. Стандартні правочини з купівлі або продажу являють собою купівлю або продаж фінансових активів, що вимагає постачання активів у строки, установлені нормативними актами або ринковою практикою. Знецінення фінансових активів На кожну звітну дату Товариство визначає, чи відбулося знецінення фінансового активу або групи фінансових активів. Ознаками знецінення можуть бути: погіршення ситуації на ринку, збільшення факторів галузевого ризику, погіршення фінансового стану емітента, порушення порядку платежів, висока ймовірність банкрутства емітента визнання зниження кредитного рейтингу рейтинговим агентством. Активи, що обліковуються за амортизованою вартістю Якщо існує об'єктивне свідчення про появу збитків від знецінення за позиками та дебіторською заборгованістю, що обліковуються за амортизованою вартістю, сума збитку оцінюється як різниця між балансовою вартістю активів та поточною вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків (за винятком майбутніх кредитних втрат, які ще не виникли), дисконтованих за первісною ефективною ставкою відсотка по фінансовому активу (тобто за ефективною ставкою відсотка, розрахованою при первісному визнанні). Балансова вартість активу знижується або безпосередньо, або з використанням рахунку резерву. Сума збитку визнається у звіті про сукупні прибутки та збитки за період. Спочатку Товариство оцінює наявність об'єктивних ознак знецінення окремо по кожному фінансовому активу, який окремо є суттєвим, або на сукупній основі фінансових активів, які окремо не є суттєвими. Якщо встановлено, що не існує об'єктивних ознак зменшення корисності окремо оціненого фінансового активу, незалежно від того, є він суттєвим чи ні, такий актив включається до групи фінансових активів з аналогічними характеристиками кредитного ризику, і ця група фінансових активів оцінюється на предмет зменшення корисності на сукупній основі . Активи, що оцінюються на предмет знецінення індивідуально, і за якими виникає або продовжує мати місце збиток від знецінення, не включаються в сукупну оцінку на предмет знецінення. Якщо в наступний період сума збитку від знецінення зменшується, і таке зменшення може бути об'єктивно пов'язане з подією, що сталася після того, як було визнано знецінення, раніше визнаний збиток від зменшення корисності відновлюється. Будь-яке подальше відновлення збитку від знецінення визнається у звіті про сукупні прибутки та збитки за період в такому обсязі, щоб балансова вартість активу не перевищувала амортизовану вартість цього активу на дату відновлення. Фінансові активи, наявні для продажу Якщо зменшення справедливої вартості доступного для продажу фінансового активу визнано в іншому сукупному прибутку, і при цьому мається об'єктивне свідчення знецінення активу, то накопичений збиток, визнаний у складі іншого сукупного доходу, повинен бути виключений зі складу капіталу і визнаний у прибутку чи збитку як коригування при рекласифікації, навіть якщо визнання фінансового активу не було припинено. Сума накопиченого збитку, виключена з капіталу і визнана у прибутку чи збитку, являє собою різницю між витратами на придбання активу (за вирахуванням отриманих виплат основної суми та амортизації) та поточною справедливою вартістю, за вирахуванням збитку від знецінення цього фінансового активу, раніше визнаного в прибутку чи збитку. Збитки від зменшення корисності, визнані у складі прибутку або збитку для інвестиції інструмент власного капіталу, класифікований як наявний для продажу, не слід сторнувати з відображенням переоцінки як прибутку чи збитку. Якщо у наступному періоді справедлива вартість боргового інструменту класифікованого як наявний для продажу, збільшується, і це збільшення можна об'єктивно віднести до події, що трапилася після визнання збитку від знецінення у прибутку чи збитку, то збиток від знецінення слід сторнувати, причому сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. Фінансові активи, що обліковуються за собівартістю Якщо є об’єктивне свідчення наявності збитку від зменшення корисності інструмента власного капіталу (який не має котирування і не обліковується за справедливою вартістю, оскільки його справедливу вартість не можна достовірно оцінити), то сума збитку від зменшення корисності оцінюється як різниця між балансовою вартістю фінансового активу та теперішньою вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою нормою прибутку для подібного фінансового активу. Такі збитки від зменшення корисності не слід сторнувати. Валютні операції Відображаються і враховуються у фінансовій звітності Товариства відповідно до МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів». Мета цього Стандарту - встановити, як включати операції в іноземній валюті і закордонні господарські одиниці у фінансову звітність суб'єкта господарювання та як переводити фінансову звітність у валюту подання. Всі операції в іноземній валюті, Товариство відображає після первісного визнання у функціональній валюті, застосовуючи до суми в іноземній валюті офіційний курс НБУ на дату операції. В кінці кожного звітного періоду монетарні статті перераховуються за курсом НБУ, останнього дня звітного періоду, при цьому курсові різниці визнаються в прибутку або збитку. Курсових різниць з немонетарних статей немає. Дебіторська заборгованість Дебіторську заборгованість визнавати активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і її можливо достовірно визначити. В балансі дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги, визнавати по чистій вартості, що дорівнює сумі дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. Зобов'язання Зобов'язання (обов'язок чи відповідальність діяти певним чином) визнавати лише тоді, коли актив отриманий, або коли підприємство має безвідмовну угоду придбати актив. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. Виплати працівникам Товариство визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Товариство визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність, як забезпечення відпусток - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних. Пенсійні зобов'язання Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до українського законодавства, Товариство на суму нарахованої заробітної плати нараховує єдиний внесок у встановленому розмірі відповідно до законодавства. На протязі 2017 року розмір єдиного внеску становив 22 відсотки. Сплата єдиного внеску Товариством здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Товариство не створювало забезпечення (резерви) на оплату майбутніх відпусток працівників та на додаткове пенсійне забезпечення. Податок на прибуток Обліковий прибуток - прибуток або збиток за період до вирахування податкових витрат. Оподаткований прибуток (податковий збиток) - прибуток (збиток) за період, визначений відповідно до правил, установлених податковими органами, згідно з якими податки на прибуток підлягають сплаті (відшкодуванню). Податкові витрати (податковий дохід) - загальна сума, що включається до визначення прибутку або збитку за період відповідно до поточних та відстрочених податків. Поточний податок - сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (податкового збитку) за період. Об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового Кодексу України (ПКУ). Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Керівництво Товариства періодично здійснює оцінку позицій, відображених у податкових деклараціях, щодо яких відповідне податкове законодавство може бути по-різному інтерпретовано. Від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років у Товариства відсутнє. Товариством було прийнято рішення, про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці за 2017рік. Нарахування податку на прибуток у фінансовій звітності відображається за звітний рік. Визнання та оцінка доходів і витрат Дохід - це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб'єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу. Він включає тільки валові надходження економічних вигід, які отримані чи підлягають отриманню суб'єктом господарювання на його власний рахунок. Суми, отримані від імені третіх сторін (такі, як податок з продажу, податки на товари та послуги і податок на додану вартість), не є економічними вигодами, що надходять до суб'єкта господарювання, і не ведуть до збільшення власного капіталу. Отже, вони виключаються з доходу. Сума доходу, яка виникає в результаті операції, як правило, визначається шляхом угоди між суб'єктом господарювання та покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або компенсації, яка має бути отримана з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки чи знижки з обсягу, що надаються суб'єктом господарювання. Критерії визнання доходу, як правило, застосовуються окремо до кожної операції. Проте за певних обставин для відображення суті операції треба застосовувати критерії визнання до компонентів однієї операції, які можна ідентифікувати окремо. Визнання доходу Товариством при: 1. наданні робіт/послуг Якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо оцінений достовірно, дохід, пов’язаний з операцією, визнається шляхом посилання на той етап завершеності операції, який існує на кінець звітного періоду. Результат операції може бути попередньо оцінений достовірно у разі задоволення всіх наведених далі умов: а) можна достовірно оцінити суму доходу; б) є ймовірність надходження до Товариства економічних вигід, пов’язаних з операцією; в) можна достовірно оцінити ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду; та г) можна достовірно оцінити витрати, понесені у зв’язку з операцією, та витрати, необхідні для її завершення. Визнання доходу шляхом посилання на ступінь завершеності операції часто називають методом відсотка завершеності. Згідно з цим методом, дохід визнається в тих облікових періодах, в яких надаються послуги. Визнання доходу на цій основі надає корисну інформацію щодо обсягу послуг та їх результатів протягом періоду. Дохід визнається, тільки коли є ймовірність надходження до суб'єкта господарювання економічних вигід, пов'язаних з операцією. Але в разі виникнення невизначеності щодо можливості отримання суми, яка вже включена до доходу, неоплачувана сума або сума, стосовно якої перестає існувати ймовірність відшкодування, визнається як витрати, а не як коригування суми первісно визнаного доходу. Проміжні та авансові платежі, отримані від замовників, часто не відображають суму фактично наданих послуг. Ступінь завершеності операції можна визначити різними способами. Суб'єкт господарювання використовує метод, який достовірно вимірює надані послуги. Залежно від суті операції ці методи можуть включати: а) огляд виконаної роботи; б) послуги, надані на певну дату як відсоток до загального обсягу послуг, які мають бути надані; або в) визначення питомої ваги витрат, понесених до певної дати, в загальній сумі попередньо оцінених витрат операції. Сума витрат, понесених до певної дати, включає тільки ті витрати, які відображають фактично надані послуги на цю саму дату. Тільки витрати, які відображають фактично надані послуги (або послуги, які будуть надані), включаються до загальної суми попередньо оцінених витрат операції. 2. продажу активів Дохід від продажу фінансових інструментів, основних засобів або інших активів визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов: а) Товариство передало покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов’язані з власністю на фінансовий інструмент, інвестиційну нерухомість або інші активи; б) за Товариством не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка, як правило, пов’язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими фінансовими інструментами, інвестиційною нерухомістю або іншими активами; в) суму доходу можна достовірно оцінити; г) ймовірно, що до Товариства надійдуть економічні вигоди, пов’язані з операцією; та ґ) витрати, які були або будуть понесені у зв’язку з операцією, можна достовірно оцінити. Дохід визнається, тільки коли є ймовірність надходження до Товариства економічних вигід, пов’язаних з операцією. У деяких випадках цієї ймовірності може не бути до отримання компенсації або до усунення невизначеності. Проте, коли невизначеність виникає стосовно оплати суми, яка вже включена до доходу, але є сумою безнадійної заборгованості або сумою, щодо якої ймовірність відшкодування перестала існувати, така сума визнається як витрати, а не як коригування первісно визнаної суми доходу. Доходи та витрати, пов’язані з тією самою операцією або іншою подією, визнаються одночасно. Дохід визнається, тільки коли є ймовірність надходження до Товариства економічних вигід, пов’язаних з операцією. Але в разі виникнення невизначеності щодо можливості отримання суми, яка вже включена до доходу, неоплачувана сума або сума, стосовно якої перестає існувати ймовірність відшкодування, визнається як витрати, а не як коригування суми первісно визнаного доходу. Дохід має оцінюватися за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню. Дохід включає тільки валові надходження економічних вигід, які отримані чи підлягають отриманню Товариством на його власний рахунок. Суми, отримані від імені третіх сторін (такі, як податок з продажу, податки на товари та послуги і податок на додану вартість), не є економічними вигодами, що надходять до Товариства, і не ведуть до збільшення власного капіталу. Отже, вони виключаються з доходу. По кожному контрагенту Товариство веде облік у розрізі договорів (рахунків). Оцінку ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) здійснюється шляхом вивчення виконаної роботи. В обліку Товариство відображає доходи, у тому звітному періоді, в якому відбулося підписання акта про надані послуги (виконані роботи). Витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам. Визнання витрат відбувається одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Правила оцінки витрат МСФЗ не встановлені і в цьому немає необхідності, оскільки їх величина є похідною від вартості активів і зобов’язань, правила оцінки яких встановлені МСФЗ. Перекласифікація Коли суб'єкт господарювання змінює подання або класифікацію статей у своїй фінансовій звітності, то суб'єкт господарювання повинен перекласифікувати порівняльні суми, окрім випадків, коли перекласифікація є неможливою. Фінансова звітність в умовах гіперінфляції У країні з гіперінфляційною економікою звітність про результати операційної діяльності та фінансовий стан, подана в національній валюті без перерахунку, є некорисною. Купівельна спроможність грошей втрачається настільки швидко, що порівняння сум, отриманих від операцій та інших подій, що мали місце в різні проміжки часу, навіть у той самий звітний період, уводить в оману. Вважається за краще, щоб усі суб'єкти господарювання, які звітують у валюті тієї самої країни з гіперінфляційною економікою, застосовували МСБО 29, починаючи з тієї самої дати. Проте цей Стандарт застосовують до фінансової звітності будь-якого суб'єкта господарювання з початку звітного періоду, в якому суб'єкт господарювання визначив існування гіперінфляції в країні, у національній валюті якої подається звітність. Події після дати балансу Події, які відбулися після дати балансу і до дати затвердження фінансових звітів до випуску і, які надають додаткову інформацію щодо фінансової звітності Товариства, відображаються у фінансовій звітності. Якщо події, які не вимагають коригування після звітного періоду, є суттєвими, нерозкриття інформації може впливати на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності. Відповідно, Товариство розкриває таку інформацію про кожну суттєву категорію подій, які не вимагають коригування після звітного періоду. 3.3. Основні судження, оцінки та фактори невизначеності Ключові бухгалтерські оцінки й судження при використанні принципів облікової політики Підготовка фінансової звітності відповідно до МСФЗ вимагає від керівництва формування певних суджень, оцінок та припущень, які впливають на використання принципів облікової політики, а також суми активів та зобов'язань, доходів та витрат, які відображені у звітності. Оцінки та пов'язані з ними припущення ґрунтуються на історичному досвіді та інших факторах, які вважаються обґрунтованими за даних обставин, результати яких формують основу для суджень щодо балансової вартості активів та зобов'язань, яка не є очевидною з інших джерел. Незважаючи на те, що ці оцінки ґрунтуються на розумінні керівництва поточних подій, фактичні результати, у кінцевому підсумку, можуть відрізнятися від цих оцінок. Підготовка фінансової звітності вимагає від керівництва оцінок і припущень, які впливають на відображення в звітності сум активів і зобов’язань на дату складання бухгалтерського балансу. Фактичні результати можуть відрізнятися від поточних оцінок. Ці оцінки періодично переглядаються Товариством, і у разі потреби коригувань, такі зміни відображаються у складі фінансових результатів за період, коли про них стає відомо. Під час ведення бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності використовувались ті професіональні судження та положення систем обліку, які дозволяють однозначно тлумачити інформацію фінансової звітності, щоб вона була доречною для потреб користувачів з прийняття економічних рішень та достовірною. Товариство використовує оцінки та припущення, які впливають на суми, що визнаються у окремій фінансовій звітності, та на балансову вартість активів і зобов’язань протягом наступного фінансового року. Розрахунки та судження постійно переглядаються і базуються на попередньому досвіді керівництва та інших факторах, у тому числі на очікуваннях щодо майбутніх подій, які вважаються обґрунтованими за існуючих обставин. Крім суджень, які передбачають облікові оцінки, керівництво Товариства також використовую професійні судження при застосуванні облікової політики. Професійні судження, які чинять найбільш суттєвий вплив на суми, що відображаються у окремій фінансовій звітності, та оцінки, результатом яких можуть бути значні коригування балансової вартості активів та зобов’язань протягом наступного фінансового року включають: Термін корисного використання основних засобів та нематеріальних активів Оцінка термінів корисного використання основних засобів та нематеріальних активів є предметом професійного судження, яке базується на основі досвіду використання аналогічних активів. Майбутні економічні вигоди від даних активів, виникають переважно від їх поточного використання під час надання послуг. Тим не менш, інші фактори, такі як фізичний та моральний знос, часто призводять до змін розмірів майбутніх економічних вигід, які як очікується будуть отримані від використання даних активів. Керівництво періодично оцінює правильність остаточного терміну корисного використання основних засобів та нематеріальних активів. Ефект від перегляду остаточного терміну корисного використання основних засобів та нематеріальних активів відображається у періоді, коли такий перегляд мав місце чи в майбутніх звітних періодах, якщо можливо застосувати. Відповідно, це може вплинути на величину майбутніх амортизаційних відрахувань та балансову вартість основних засобів. Оцінка справедливої вартості фінансових інструментів Якщо ціна фінансового інструмента, що котирується на ринку, доступна, справедлива вартість розраховується, базуючись на ній. Коли на ринку не спостерігається параметрів для оцінки, або вони не можуть бути виведені з наявних ринкових цін, справедлива вартість визначається шляхом аналізу інших наявних ринкових даних, прийнятних для кожного продукту, а також шляхом застосування моделей ціноутворення, які використовують математичну методологію, засновану на прийнятих фінансових теоріях. Моделі ціноутворення враховують договірні умови по фінансових інструментах, а також ринкові параметри оцінки, такі, як процентні ставки, волатильність та валютні курси обміну. Коли ринкові параметри оцінки відсутні, керівництво здійснює судження на основі своєї найкращої оцінки такого параметра за даних обставин, що обґрунтовано відображає ціну по даному інструменту, яка була б визначена ринком, за умови наявності ринку. При здійсненні даної оцінки використовуються різноманітні прийнятні методи, включаючи дані подібних інструментів, історичні дані і методи екстраполяції. Товариство вважає, що бухгалтерські оцінки та припущення, які мають відношення до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що: вони з високим ступенем ймовірності піддаються змінам з плином часу, оскільки оцінки базуються на припущеннях керівництва щодо процентних ставок, волатильності, змін валютних курсів, коригувань при оцінці інструментів, а також специфічних особливостей операцій; та вплив зміни в оцінках на активи, відображені в звіті про фінансовий стан, а також на доходи/(витрати) може бути значним. Якби керівництво використовувало інші припущення щодо процентних ставок, волатильності, курсів обміну валют і коригувань при оцінці інструментів, більша або менша зміна в оцінці вартості фінансових інструментів в разі відсутності ринкових котирувань мала б істотний вплив на відображений в окремій фінансовій звітності чистий прибуток та збиток Товариства. У Примітках міститься детальна інформація про використані методики оцінки та ключові припущення, використані під час визначення справедливої вартості фінансових інструментів. Судження щодо очікуваних термінів утримування фінансових інструментів Керівництво Товариства застосовує професійне судження щодо термінів утримання фінансових інструментів, що входять до складу фінансових активів. Професійне судження за цим питанням ґрунтується на оцінці ризиків фінансового інструменту, його прибутковості й динаміці та інших факторах. Проте існують невизначеності, які можуть бути пов’язані з призупиненням обігу цінних паперів, що не є підконтрольним керівництву Товариства фактором і може суттєво вплинути на оцінку фінансових інструментів. Судження щодо виявлення ознак знецінення активів На кожну звітну дату Товариство проводить аналіз дебіторської заборгованості, іншої дебіторської заборгованості та інших фінансових активів на предмет наявності ознак їх знецінення. Збиток від знецінення визнається виходячи з власного професійного судження керівництва за наявності об’єктивних даних, що свідчать про зменшення передбачуваних майбутніх грошових потоків за даним активом у результаті однієї або кількох подій, що відбулися після визнання фінансового активу. Управлінський персонал оцінює зменшення корисності депозитів в банках, грошей та їх еквівалентів, визначаючи ймовірність відшкодування їх вартості на основі детального аналізу банків. Фактори, що беруться до уваги, включають фінансовий стан банку, кредитні рейтинги, присвоєні банку, та історію співробітництва з ним. Однак, суттєве погіршення економічної ситуації в Україні, значна девальвація української гривні, нестача ліквідних коштів у банківському секторі та дострокове зняття депозитів, разом із фінансовими труднощами українських банків, призводять до суттєвої невизначеності оцінок щодо можливості їх відшкодування.
У разі, якщо банки не зможуть повернути Товариству гроші та їх еквіваленти після звітної дати, необхідно буде відобразити в обліку додаткові збитки від зменшення корисності. Податкове законодавство Податкове, валютне та мите законодавство України може тлумачитись по-різному і часто змінюється. Відповідні органи можуть не погодитися з тлумаченнями цього законодавства керівництвом Товариства у зв’язку з діяльністю Товариства та операціями в рамках цієї діяльності. Податкові органи можуть перевіряти податкові питання у фінансових періодах протягом трьох календарних років після їх закінчення. За певних обставин перевірка може стосуватися довших періодів. В результаті можуть бути нараховані додаткові суттєві суми податків, штрафи та пені. Інші джерела невизначеності Незважаючи на здійснення українським урядом низки стабілізаційних заходів, спрямованих на забезпечення ліквідності українських компаній, невизначеність щодо доступу до капіталу та вартості капіталу для Товариства та його контрагентів триває і надалі, що може негативно вплинути на фінансовий стан Товариства, результати її діяльності та перспективи розвитку. Керівництво не може достовірно оцінити вплив на фінансовий стан Товариства будь-якого подальшого погіршення ситуації з ліквідністю на фінансових ринках та підвищення нестабільності на валютних ринках та ринках капіталу. На думку керівництва, вживаються усі необхідні заходи для підтримки життєздатності та зростання господарської діяльності Товариства у поточних умовах. 4. Фінансова звітність та розкриття інформації поданих рядків у звітах Повний комплект фінансової звітності включає: - Баланс (Звіт про фінансовий стан) Товариства станом на 31 грудня 2017 року; - Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупні доходи) за 2017 рік; - Звіт про власний капітал (Звіт про зміни у власному капіталі) за 2017 рік; - Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за 2017 рік; - Примітки до фінансової звітності за 2017 рік. Примітки до фінансової звітності містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення, а також розкривають інформацію, яка вимагається МСФЗ та не подається безпосередньо в Балансі (Звіті про фінансовий стан), Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупні доходи), Звіті про власний капітал (Звіті про зміни у власному капіталі), Звіті про рух грошових коштів (за прямим методом) та є доречною для розуміння будь-якого із цих звітів. Примітки містять опис умовних зобов’язань та невизнаних договірних зобов’язань, мету та політику управління ризиками на товаристві. Фінансова звітність підготовлена на основі принципу історичної вартості, за винятком фінансових інструментів, що відображаються за справедливою вартістю. Керівництво припускає що балансова вартість всіх основних засобів та нематеріальних активів приблизно порівняна з їх справедливою вартістю. 4.1. Баланс (Звіт про фінансовий стан) Відомості викладені у розрізі активів, зобов'язань та капіталу Товариства. Для подання у балансі здійснено розмежування активів та зобов'язань на поточні та довгострокові відповідно до вимог МСБО 1 «Подання фінансових звітів». До поточних активів та зобов'язань віднесено суми, що очікуються до відшкодування або погашення протягом 12 місяців від дати балансу. АКТИВ Необоротні активи Нематеріальні активи: авторське право та суміжні з ним права, програмне забезпечення, використання електронного цифрового підпису для електронного документообігу між Товариством та державними органами влади, ліцензії. Станом на 01.01.2017 Первісна вартість 15 (тис.грн.) Знос 8 (тис.грн.) Залишкова вартість на звітну дату 7 (тис.грн.) Станом на 31.12.2017 Первісна вартість 46 (тис.грн.) Знос 10 (тис.грн.) Залишкова вартість на звітну дату 36 (тис.грн.) Зміни стосовно нематеріальних активів , які відбулися протягом звітного періоду: придбання - 35 тис. грн. вибуття (списання, ліквідація), у зв’язку із закінченням терміну дії – 4 тис. грн. Щодо усіх груп та видів нематеріальних активів Товариство дотримується єдиної політики визначення балансової вартості та методів нарахування амортизації. Балансова вартість по видам нематеріальних активів визначена, як різниця між їх первісною вартістю та нарахованою амортизацією. Основні засоби: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації та комп’ютерні програми (крім програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення, інструменти, прилади, інвентар, меблі та інше. Станом на 01.01.2017 Первісна вартість 15 (тис.грн.) Знос 8 (тис.грн.) Залишкова вартість на звітну дату 7 (тис.грн.) Станом на 31.12.2017 Первісна вартість 15 (тис.грн.) Знос 12 (тис.грн.) Залишкова вартість на звітну дату 3 (тис.грн.) Первісна оцінка та облік основних засобів відповідає вимогам МСБО 16 «Основні засоби». Для нарахування амортизації Товариство застосовувало прямолінійний метод нарахування амортизації основних засобів. Ліквідаційна вартість основних засобів прирівнюється до нуля. Товариство не має основних засобів, стосовно яких є передбачені законодавством обмеження щодо володіння, користування та розпорядження. Товариство не має оформлених у заставу основних засобів. Товариство не має основних засобів, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція тощо). Товариство не має основних засобів, вилучених з експлуатації на продаж, і не має створених основних засобів. Протягом звітного періоду, який закінчився 31.12.2017p., придбання основних засобів Товариство не здійснювало. Довгострокові фінансові інвестиції На балансі Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ» обліковуються необоротні фінансові інвестиції в інструменти капіталу іншого суб’єкту господарювання (акції ПАТ "ФБ ПФТС"), що становить 0,1874% у статутному капіталі фондової біржі. На початок звітного періоду сума довгострокових фінансових інвестицій (ряд.1035) – 36 тис. грн. На кінець звітного періоду сума довгострокових (інших) фінансових інвестицій за справедливою вартістю становить (ряд.1035) – 95 (тис.грн.), що у порівнянні з початком звітного періоду збільшилась на 59 тис. грн. Вартість довгострокових фінансових інвестицій визначена за останньою ціною продажу, згідно котирувальних таблиць бірж станом на 29 грудня 2017 року, із розрахунку за одиницю цінного папера. Оборотні активи Поточні активи класифіковані, виходячи з відповідності будь-якому з критеріїв, визначених у МСБО 1 «Подання фінансових звітів» як активи, призначені для використання у виробництві або для реалізації протягом операційного циклу та не більше 12 місяців з дати балансу. Дебіторська заборгованість (ряд.1125-1155) дорівнює 64 тис. грн. в т.ч. заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги у сумі 62 тис. грн., за виданими авансами 1 тис. грн., інша поточна дебіторська заборгованість 1 тис. грн. Поточна дебіторська заборгованість враховується в балансі за чистою реалiзацiйною вартістю, визначена, як вартість дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. У звітному періоді Товариство не нарахувало резерв сумнівних боргів. Поточні фінансові інвестиції (ряд.1160) – 7138 (тис.грн.) з них: Акції іменні прості на загальну суму 6859 (тис.грн.), відповідно до яких є дані (котирування) на фондових біржах Акції іменні прості на загальну суму 279 (тис.грн.) – обіг яких зупинено на підставі рішення НКЦПФР № 1349 від 27.10.2009 року. Оцінка ринкової вартості цінних паперів українських емітентів, які внесені до біржового списку, визначаються за даними біржового курсу організатора торгівлі на дату розрахунку, розрахованого та оприлюдненого відповідно до вимог законодавства. Акції українських емітентів, які не внесені до біржового списку або були виключені з біржового списку, обмежені в обігу, а також реєстрація яких не скасована та обіг не зупинено оцінюються відповідно за ціною придбання або за останньою балансовою вартістю, в залежності від того, яка подія відбулась пізніше. Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд.1165) Станом на 01.01.2017 Поточний рахунок у банку 53 (тис. грн.) Станом на 31.12.2017 Поточний рахунок у банку 28 (тис. грн.) Грошові кошти Товариства зберігаються на поточних банківських рахунках. Облік грошових коштів і розрахунків готівковими грошовими коштами здійснюється Товариством згідно чинного законодавства стосовно ведення касових операцій. Обмеження права Товариства на користування грошовими коштами - відсутні. ПАСИВ Власний капітал Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. Зареєстрований капітал Товариства складає 7 000 000,00 грн. Статутний капітал станом на 31.12.2017р. сформований в повному обсязі, його розмір було сплачено учасниками Товариства грошовими коштами. У відповідності до статутних документів учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю є: Компанія з обмеженою відповідальністю КНОЧІ ЛІМІТЕД (KNОCHY LIMITED), реєстраційний № 154210, адреса: Нікосія, Гіанну Кранідіоті, 10 Найс Дей Хаус, 4-й поверх, приміщення/офіс 401, 1065, Кіпр, володіє часткою Товариства у розмірі 99,998571 %. Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКРОС», код за ЄДПРОУ 32349938, дата реєстрації 08 квітня 2003 року, адреса:49044, Україна, Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Гоголя, буд.15-А, кімн.19, володіє часткою Товариства у розмірі 0,001429 %. Права, привілеї або обмеження щодо часток: не має Зміни у складі часток учасників у зареєстрованому капіталі: відсутні. Станом на 31.12.2017 року розмір власного капіталу становить 7325 тис. грн. Поточні зобов'язання і забезпечення Поточна кредиторська заборгованість становить 39 тис. грн. ( ряд.1620) за розрахунками з бюджетом ( у тому числі з податку на прибуток ). Зобов'язаннями визнається заборгованість Товариства іншим юридичним або фізичним особам, що виникла внаслідок минулих господарських операцій, погашення якої у майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів Товариства та його економічних вигід. Поточними зобов'язаннями й забезпеченнями Товариства визнані такі, що мають строк погашення не більше ніж 12 місяців та класифіковані, виходячи з відповідності будь-якому з критеріїв, визначених у МСБО 1 «Подання фінансової звітності». 4.2. Звіт про фінансові результати ( Звіт про сукупний дохід) Доходи та витрати визнаються за методом нарахування. Фінансові результати товариства Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг ): депозитарна діяльність зберігача цінних паперів та надання інших послуг становить 800 тис. грн. Інші операційні доходи - 135 тис. грн. (від зміни вартості фінансових інструментів 113 тис. грн., від купівлі-продажу іноземної валюти – 2 тис. грн., від списання кредиторської заборгованості – 20 тис. грн..) Інші доходи дорівнюють 631 тис. грн. ( реалізація фінансових інвестицій ) Загальна сума доходів – 1566 тис. грн. Адміністративні та інші операційні витрати дорівнюють 808 тис. грн. ( ряд. 2130, 2180) з них: - Витрати на оплату праці 267 тис. грн. - Відрахування на соціальні заходи 70 тис. грн. - Амортизація 10 тис. грн. - Інші операційні витрати 461 тис. грн. Інші витрати - 544 тис. грн. (собівартість реалізованих фінансових інвестицій ) Загальна сума витрат – 1352 тис. грн. Фінансовий результат до оподаткування за 2017 рік є прибуток у сумі 214 тис. грн. (ряд.2290 ) Витрати (дохід) з податку на прибуток – 38 тис. грн. (ряд.2300 ) Чистий Фінансовий результат за 2017 рік є прибуток у сумі 176 тис. грн. 4.3. Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом ) Звіт грошових коштів за звітний період складено за вимогами МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів». Звіт про рух грошових коштів повинен відображати грошові потоки протягом періоду згідно з поділом діяльності на операційну, інвестиційну та фінансову. Операційна діяльність - це основна діяльність суб'єкта господарювання, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Фінансова діяльність - діяльність, що спричиняє зміни розміру та складу вкладеного капіталу та запозичень суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання подає грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у вигляді, який найбільше відповідає його бізнесу. Класифікація за видами діяльності надає інформацію, яка дає користувачам змогу оцінювати вплив цих видів діяльності на фінансовий стан суб'єкта господарювання і суму його грошових коштів та їх еквівалентів. Грошові потоки - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Сума грошових потоків від операційної діяльності є ключовим показником того, якою мірою операції суб'єкта господарювання генерують грошові кошти, достатні для погашення позик, підтримки операційної потужності суб'єкта господарювання, виплати дивідендів та здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування. Інформація про конкретні компоненти минулих грошових потоків від операційної діяльності є корисною разом з іншою інформацією для прогнозування майбутніх грошових потоків від операційної діяльності. Грошові потоки від операційної діяльності визначаються переважно основною діяльністю суб'єкта господарювання, яка приносить дохід. Таким чином, вони є, як правило, результатом операцій та інших подій, які підпадають під визначення прибутку або збитку. Окреме розкриття інформації про грошові потоки, що виникають від інвестиційної діяльності, є важливим, оскільки грошові потоки відображають, якою мірою здійснювалися видатки на ресурси, призначені для генерування майбутнього прибутку і майбутніх грошових потоків. Лише витрати, наслідком яких є визнаний актив у звіті про фінансовий стан, можуть бути класифіковані як інвестиційна діяльність. Окреме розкриття інформації про грошові потоки, що виникають від фінансової діяльності, є важливим, оскільки воно корисне для передбачення претензій щодо майбутніх грошових потоків з боку тих, хто надає капітал суб'єктові господарювання. Товариство звітує про грошові потоки від операційної діяльності, застосовуючи прямий метод, згідно з яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів. Прямий метод надає інформацію, яка може бути корисною для оцінки майбутніх грошових потоків і яку не можна отримати із застосуванням непрямого методу. Згідно з прямим методом, інформацію про основні класи валових надходжень грошових коштів і валових виплат грошових коштів можна отримати: а) з облікових регістрів суб'єкта господарювання; б) шляхом коригування продажу, собівартості проданої продукції (дохід у вигляді відсотків та подібний дохід, витрати на виплату відсотків та подібні витрати для фінансової установи), а також інших статей у звіті про сукупні доходи щодо: змін протягом періоду в запасах і дебіторській та кредиторській заборгованості від операційної діяльності; інших негрошових статей та інших статей, для яких вплив грошових коштів є грошовими потоками від інвестиційної або фінансової діяльності. Інвестиційні та фінансові операції, які не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів, виключаються Товариством зі звіту про рух грошових коштів. Такі операції розкриваються в інших фінансових звітах у такий спосіб, який надає всю відповідну інформацію про таку інвестиційну та фінансову діяльність. Звіт про рух грошових коштів відображає рух грошових коштів на підприємстві та є основою для оцінки спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їхні еквіваленти, а також потреби підприємства щодо використання цих грошових потоків. Чистий рух грошових коштів за звітний період становить ( - 10 ) тис. грн. Залишок коштів на початок звітного періоду - 53 тис. грн.. Залишок коштів на кінець звітного періоду - 28 тис. грн. 4.4. Звіт про власний капітал Власний капітал є важливою складовою серед джерел формування ресурсів підприємства. Облік власного капіталу має важливе значення з огляду на те, що він використовується кредиторами для оцінювання кредитоспроможності підприємства. Власний капітал підприємства — це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов'язаннями. До власного капіталу відносяться: зареєстрований капітал, капітал в дооцінках, додатковий капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Метою складання звіту про власний капітал є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Складовими власного капіталу Товариства є: - зареєстрований капітал – 7000 тис. грн.; - нерозподілений прибуток (непокритий збиток) на початок року – 149 тис. грн. - чистий прибуток (збиток) за звітний період – 175 тис. грн. Власний капітал ТОВ “КОМЕКС ЦІННІ ПАПЕРИ” станом на 31 грудня 2017 року становить 7325 тис. грн. 5. Фінансова звітність в умовах гіперінфляції у порівнянні з фінансовою звітністю попереднього року Відповідно МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» показником гіперінфляції є характеристики економічного середовища в країні, які включають таке (але не обмежуються таким): а) основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті. Суми, утримувані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності; б) основна маса населення розглядає грошові суми не в національній грошовій одиниці, а у відносно стабільній іноземній валюті. Ціни можуть також наводитися в цій валюті; в) продаж та придбання на умовах відстрочки платежу здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду відстрочки платежу, навіть якщо цей строк є коротким; г) відсоткові ставки, заробітна плата та ціни індексуються згідно індексу цін; ґ) кумулятивний рівень інфляції за трирічний період наближається до 100 % або перевищує цей рівень. Цей Стандарт не встановлює абсолютного рівня, на якому вважається, що виникає гіперінфляція. Необхідність перераховувати фінансові звіти згідно з цим Стандартом є питанням судження. Кумулятивний рівень інфляції у порівнянні з минулим роком зменшився на 19,98% про що свідчить нижченаведене. Враховуючи офіційні дані Державної служби статистики України, кумулятивний рівень інфляції за трирічний період, включаючи 2015, 2016 та 2017 роки, склав 81,20%. Внаслідок того, що кумулятивний рівень інфляції за трирічний період становить менше 100 %, тому перерахунок фінансової звітності за 2017 рік Товариство не проводило. На підставі офіційних даних Державної служби статистики України, кумулятивний рівень інфляції за трирічний період, включаючи 2014, 2015 та 2016 роки, склав 101,18%, що створило передумови для виникнення питання щодо необхідності проведення перерахунку фінансової звітності Товариства за 2016 рік. Однак проаналізувавши критерії, які характеризують показник гіперінфляції Товариство дійшло висновку, що економічний стан в Україні не відповідає ситуації, який характеризується як гіперінфляція, внаслідок чого управлінський персонал Товариства прийняв рішення не здійснювати перерахунок фінансової звітності за 2016 рік. 6. Управління ризиками Загальна програма управління ризиками у Товаристві направлена на відстеження динаміки фінансового ринку України і зменшення його потенційного негативного впливу на результати діяльності Товариства. Управління ризиками являє собою постійний процес передбачення і нейтралізації їх негативних фінансових наслідків, пов'язаний з їх ідентифікацією, оцінкою, профілактикою і мінімізацією негативних наслідків. Метою управління ризиком є недопущення втрати Товариством його ринкової вартості та сприяння підвищенню вартості власного капіталу Товариства. Основними цілями Товариства у сфері управління ризиками є: забезпечення реалізації стратегії розвитку Товариства; своєчасна адаптація Товариства до змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі; забезпечення ефективного функціонування Товариства, його стабільності. З метою досягнення визначених цілей, діяльність Товариства у сфері управління ризиками спрямована на: визначення найбільш вразливих та ризикових напрямків діяльності Товариства; систематична комплексна діагностика ймовірності настання несприятливих подій; вибір альтернативних варіантів управлінських рішень для забезпечення оптимального співвідношення між ризиком та дохідністю фінансових операцій; забезпечення мінімізації втрат при настанні несприятливих подій. З метою ефективного запобігання та мінімізації впливу ризиків, притаманних установі, Товариство створює службу внутрішнього аудиту (контролю) (окрема посадова особа, що проводить внутрішній аудит (контроль)). Внутрішній аудит має на меті виявляти, аналізувати і впливати на всі ризики, з якими стикається організація, з позиції використання сприятливих можливостей для збільшення вартості її активів. Посадова особа служби внутрішнього контролю (аудиту) повинна оцінити ефективність управління ризиками підприємства, сформувати свою думку та внести пропозиції щодо вдосконалення процесу. Такі дії повинні бути неупередженими по відношенню до керівництва підприємства, яке несе відповідальність за процес управління ризиками підприємства. Основними принципами управління ризиками Товариства є: Принцип комплексності (Система управління ризиками Товариства є комплексною та інтегрованою в бізнес-процеси, пов’язаних з веденням професійної діяльності) Принцип адекватності (Складові системи управління ризиками, процедури та інструменти управління ризиками відповідають поточним ринковим умовам, масштабу та складності операцій, що проводяться Товариством) Принцип інформованості (Органи управління та всі співробітники Товариства інформовані про основні ризики та в рамках виконання своїх посадових обов’язків беруть участь в управлінні ризиками) Принцип безперервності (Процес управління ризиками є безперервним). Виявлення ризиків являє собою встановлення подій та факторів, внутрішніх та/або зовнішніх, які можуть істотно вплинути на досягнення сформульованих цілей та реалізацію поставлених завдань. До процесу управління ризиками у Товаристві залучено всі види бізнесу, які впливають на параметри цих ризиків. Управління ризиками у Товаристві здійснюється на всіх рівнях організації від вищого керівництва до рівня, на якому ці ризики безпосередньо приймаються. В процесі виявлення ризиків можуть використовуватись: опитувальний лист, структурні діаграми, карти потоків, пряма інспекція, аналіз фінансової й управлінської звітності тощо. Аналіз ризиків - це безперервний процес, який повинен враховувати: зміни внутрішніх та зовнішніх умов діяльності; нові продукти, послуги, процеси; плани на майбутнє. Метою аналізу є розуміння суті ризиків, на які наражається Товариство, та визначення, чи узгоджуються вони з його цілями та метою діяльності. Вимірювання та оцінювання ризику передбачає опис виявлених ризиків, отримання прогнозу стосовно вірогідності настання подій та масштабів їх наслідків, пов'язаних з предметом оцінки ризику. Оцінка ризиків передбачає визначення: - ступеня ймовірності їх виникнення; - можливих негативних наслідків; - рівня загрози виникнення ризику, що може вплинути на виконання умов договору та обсяг можливих збитків. Невзаємопов'язані ризики оцінюються окремо. Взаємопов'язані ризики оцінюються за сукупністю. На основі проведеної оцінки здійснюється ранжування та виявлення критичних ризиків (високий рівень) для Товариства. Оцінка ризику може носити якісний та/або кількісний характер: - кількісна оцінка ризику - процес встановлення (розрахунку) характеристик ризику на основі математичної моделі. Кількісна оцінка ризику полягає у визначенні числового значення ризику; - якісна оцінка ризику - процес встановлення характеристик ризику шляхом суб’єктивної (експертної) оцінки. Завдання якісної оцінки ризику – оцінити принциповий ступінь їх небезпеки, який визначається такими якісними термінами як «високий», «середній», «низький», «незначний», і виділити фактори, що впливають на рівень ризику товариства. Товариство систематично здійснює аналіз ризиків, який охоплює всі продукти, послуги та процеси професійної діяльності Товариства і передбачає як якісну оцінку відповідних ризиків, так і оцінку їх кількісних параметрів (у разі можливості). Ризики, які можуть виникати при здійсненні професійної діяльності Товариства: 1. Кредитний ризик - ризик виникнення в установі фінансових втрат (збитків) внаслідок невиконання у повному обсязі або неповного виконання контрагентом своїх фінансових зобов'язань перед установою відповідно до умов договору. Розмір збитків у цьому випадку пов’язаний із сумою невиконаного зобов’язання. 2. Ринковий ризик - ризик виникнення фінансових втрат (збитків), які пов'язані з несприятливою зміною ринкової вартості фінансових інструментів у зв’язку з коливаннями цін на чотирьох сегментах фінансового ринку, чутливих до зміни відсоткових ставок: ринку боргових цінних паперів, ринку пайових цінних паперів, валютному ринку і товарному ринку. 3. Ризик втрати ділової репутації (репутаційний ризик) - ризик виникнення збитків, пов'язаних зі зменшенням кількості клієнтів або контрагентів установи через виникнення у суспільстві несприятливого сприйняття установи, зокрема її фінансової стійкості, якості послуг, що надаються установою, або її діяльності в цілому, який може бути наслідком реалізації інших ризиків 4. Операційний ризик - ризик виникнення збитків, які є наслідком недосконалої роботи внутрішніх процесів та систем установи, її персоналу або результатом зовнішнього впливу. 5. Ризик ліквідності - ризик виникнення збитків в установи у зв’язку з неможливістю своєчасного виконання нею в повному обсязі своїх фінансових зобов'язань, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат, внаслідок відсутності достатнього обсягу високоліквідних активів. 6. Загальний фінансовий ризик (ризик банкрутства) - ризик неможливості продовження діяльності підприємства, який може виникнути при погіршенні фінансового стану підприємства, якості його активів, структури капіталу, при виникненні збитків від його діяльності внаслідок перевищення витрат над доходами. Заходи з мінімізації впливу певних видів ризиків, які застосовує Товариство: 1. Кредитний ризик: - встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах установи; - диверсифікацію структури дебіторської заборгованості установи; - аналіз платоспроможності контрагентів; - здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах установи простроченої дебіторської заборгованості. 2. Ризик втрати ділової репутації (репутаційний ризик): - своєчасне інформування структурних підрозділів та працівників установи про зміни у законодавстві, а також у внутрішніх документах установи; - аналіз скарг та претензій щодо діяльності установи з боку клієнтів та контрагентів; - розробку типових форм договорів та інших документів; - попередження порушень вимог нормативно-правових актів установою, зокрема шляхом створення системи внутрішнього контролю та аудиту тощо. 3. Ринковий ризик: диверсифікацію портфелю фінансових інструментів, чутливих до зміни відсоткових ставок, за видами цінних паперів, строками погашення, емітентами, галузями; хеджування активів, чутливих до зміни відсоткових ставок. 4. Операційний ризик: - проведення навчання та підвищення кваліфікації персоналу; - перевірку правомірності та безпомилковості проведених операцій; - чітке розмежування повноважень та обов'язків окремих структурних підрозділів, а також окремих працівників у складі підрозділу, регламентування їх повноважень та обов'язків відповідними положеннями про структурні підрозділи та посадовими інструкціями працівників; - контроль за дотриманням визначених відповідними положеннями про структурні підрозділи та посадовими інструкціями працівників повноважень та обов'язків, зокрема шляхом створення системи внутрішнього контролю та аудиту; - наявність внутрішніх інструкцій установи, що регламентують порядок взаємодії окремих структурних підрозділів установи між собою у процесі здійснення діяльності, у тому числі при суміщенні установою декількох видів професійної діяльності на фондовому ринку, що вимагає їх провадження окремими структурними підрозділами установи. 5. Загальний фінансовий ризик (настання неплатоспроможності та банкрутства): контроль фінансового стану підприємства, якості його активів, структури капіталу й відповідне коригування у разі появи ознак їх погіршення. 6. Ризик ліквідності: збалансованість активів установи за строками реалізації з її зобов’язаннями за строками погашення; утримання певного обсягу активів установи в ліквідній формі; встановлення внутрішнього обмеження обсягу залучених коштів для фінансування діяльності установи; збалансування вхідних та вихідних грошових потоків. Для вимірювання фінансового ризику Товариства на основі показників фінансового стану можуть бути використані, зокрема, такі показники: розмір регулятивного капіталу, адекватність регулятивного капіталу та капіталу першого рівня, коефіцієнт фінансового левериджу, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття операційного ризику. Уникнення ризику полягає у розробці внутрішніх заходів запобіжного характеру, які повністю виключають конкретний вид фінансового ризику. До таких заходів в першу чергу відноситься відмова від здійснення фінансових операцій з надмірно високим рівнем ризику. Для уникнення окремих видів ризиків можуть використовуватися заходи, спрямовані на нейтралізацію самої причини виникнення ризикової ситуації. Під час реалізації політики з управління ризиками Товариство вживає наступні заходи з моделювання та прогнозування: 1) ідентифікація окремих видів; 2) оцінка широти і достовірності інформації, необхідної для визначення рівня ризиків; 3) дослідження дії об’єктивних і суб’єктивних факторів, що впливають на рівень ризиків Товариства; 4) вибір і використання відповідних методів оцінки імовірності настання ризикованої події за окремими видами ризиків; 5) визначення розміру можливих втрат при настанні ризикованої події за окремими видами ризиків; 6) встановлення гранично допустимого рівня ризиків за окремими видами діяльності; 7) визначення напрямів нейтралізації негативних наслідків окремих видів ризиків; 8) вибір і використання внутрішніх і зовнішніх механізмів нейтралізації негативних наслідків окремих видів ризиків; 9) оцінка результативності нейтралізації і організація моніторингу ризиків підприємства. Товариство здійснює розрахунок пруденційних показників відповідно до нормативно-правового акту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) щодо пруденційних нормативів. Значення пруденційних нормативів Товариства порівнюються з нормативним значенням пруденційного показника, встановленим законодавством, шляхом розрахунку величини відхилення (позитивного або негативного) фактичного значення від нормативного значення пруденційного нормативу. У випадку виявлення відхилення розрахункового значення пруденційного показника від його нормативного значення (далі – відхилення), що призводить до порушення вимог законодавства, Товариство забезпечує аналіз причин виникнення такого відхилення та вживає всіх необхідних заходів для приведення показника у відповідність до вимог законодавства. В залежності від результату аналізу факторів, що призвели до порушення пруденційних нормативів, Товариство може вживати, зокрема, такі заходи: - збільшення статутного капіталу професійного учасника (докапіталізація); - відчуження активів (у тому числі цінних паперів), що негативно впливають на значення пруденційних показників; - реструктуризація портфелю дебіторської заборгованості, зокрема, шляхом її повного або часткового погашення або продажу третім особам, тощо. Товариство розробляє план заходів та вчиняє всі необхідні дії для усунення негативного впливу факторів, що спричинили недотримання пруденційних нормативів. Товариство забезпечує постійний моніторинг ефективності системи управління ризиками та вживає необхідних заходів у разі виявлення неадекватності системи управління ризиками або окремих її елементів. Моделювання процесів - процес відображення суб'єктивного бачення потоку робіт у вигляді формальної моделі, що складається з взаємозв'язаних операцій. Моделювання процесів та прогнозування майбутніх результатів діяльності Товариства відбувається відповідно до методу, із застосуванням підходів, методологій, нотацій і інструментальних засобів обраних Товариством. Інформація щодо аналізу та оцінки виявлених ризиків використовується Товариством при створенні моделі процесів та прогнозуванні майбутніх результатів діяльності. В рамках своєї програми по управлінню ризиками, Товариство проводить інвентаризацію своїх поточних ризикових позицій за категоріями ризику, вимірює чутливість чистого доходу і власного капіталу в рамках стохастичного і детермінованого сценаріїв. Моделі, сценарії і допущення регулярно переглядаються і оновлюються по мірі необхідності. Проте, моделі чутливі до граничних малоймовірних сценаріїв і можуть показати невірні результати при їх настанні. Різкі можливі коливання не є однозначною підставою для перегляду оцінок, якщо вони не призводять до змін в тривалій перспективі та на постійній основі. Аналіз чутливості не відображає того, який чистий прибуток за період міг би бути, якби були інші змінні ризику, ніж при проведенні аналізу, тому що аналіз заснований на експозиції в майбутньому інформації, відомої на звітну дату. І при цьому результати чутливості призначені для точного передбачення майбутнього власного капіталу або прибутку. Аналіз не враховує вплив майбутнього нового бізнесу, який може бути важливим компонентом майбутніх доходів. Не розглядаються всі методи, доступні для управління, що реагують на зміни у фінансовому середовищі, такі як зміна розподілу інвестиційного портфеля або коригування ставок по кредитах. Крім того, результати аналізу не можуть бути екстрапольовані для більш тривалих періодів, так як ефект не має лінійної тенденції. Тому, процес управління ризиками не може гарантувати точного передбачення майбутніх результатів. Ефективність системи управління ризиками оцінюється шляхом порівняння видатків на заходи щодо зниження ризиків та очікуваним позитивним ефектом від зниження ступеня ризику. Оцінку ефективності управління ризиками здійснює служба внутрішнього аудиту (контролю) Товариства. Виконавчий орган Товариства здійснює загальний контроль за ефективністю управління ризиками Товариства. 7. Події після дати балансу Події після дати балансу до дати затвердження фінансової звітності, які б вимагали коригування даних фінансової звітності відсутні. Фінансова звітність за фінансовий рік що закінчився 31.12.2017 року, була затверджена 10 січня 2018 року від імені Товариства: Директор О.І. Король Головний бухгалтер Ю. К. Тітова